Популярний, підбадьорливий, ароматний напій, відомий людству вже близько 1000 років.
Каву було відкрито 850 року, але тоді вживали не відвар обсмажених зерен, а безпосередньо сирі кавові ягоди.
У XII столітті з сирих кавових зерен стали готувати напій, а за кілька століть вже почали зривати плоди з кавових дерев, сушити зерна, обсмажувати та подрібнювати, а порошок, що вийшов, заливати гарячою водою.
В наш час різновидів цього напою існує безліч. Все залежить від способу приготування та додаткових інгредієнтів.
Але перш ніж перейти до їхньої класифікації, з’ясуємо, які ж основні сорти кавових зерен відомі у всьому світі.
Види кавових зерен
Хоча налічується понад 90 видів рослин, що належать до роду кави, саме в промислових масштабах використовують 2 з них: АРАБІКА та РОБУСТА. Причому на частку арабіки припадає 70% світового виробництва.
АРАБІКА — це кавове Аравійське дерево. Налічує близько 50 різних сортів. Рослина дуже примхлива, погано переносить холод і різні хвороби. Ґрунт для вирощування Арабіки має бути добре здобрено і він має бути багатий безліччю мінералів.
Зерна цього дерева мають довгасту форму і містять менше кофеїну, ніж зерна робусти, а також відзначений багатий склад різноманітних поживних та ароматичних компонентів. Напій на основі арабіки має м’який та ніжний смак із кислинкою.
РОБУСТА — кавове дерево Канефора Робуста, виявлене в Африці. Рослина невибаглива, майже не схильна до хвороб і дає значно більше врожаю, ніж Арабіка. Цей другий за популярністю вид кави містить велику кількість кофеїну у зернах. Тому робусту додають у напої для посилення смаку. Смак робусти більш гіркий і густий. Цей сорт кави найчастіше змішують з Арабікою.
Крім вищезгаданих видів кави існують ще 2 маловідомих:
ЛІБЕРИКА — кава родом із Західної Африки. Нині цей вид вирощують майже всі країни африканського континенту, а також Шрі-Ланка, Індонезія, Філіппіни та інші.
Цей сорт має сильний аромат, але слабкий смак. Ліберику використовується рідко та переважно у кавових сумішах.
ЕКСЦЕЛЬСА — дуже маловідомий вид кави, що не має господарського значення.
Види кавових напоїв
А тепер поговоримо про види, які відрізняються способами приготування та компонентами, що входять до складу напою.
Частина рецептів — східного походження, але більшість із них, так поширені у ресторанах та кафе, прийшли до нас із Європи.
Найпопулярніші з них:
Еспресо – найпопулярніший вид кави, що готується в кавомашині. У ньому присутня і ніжна кислинка Арабіки, і гіркуватість робусти. Стандартний обсяг порції – 35 грамів. Еспресо є основою приготування величезної кількості кавових напоїв.
Допіо – подвійне еспресо.
Романо – еспресо, яке подають із лимоном.
Ристрето – сильно концентроване еспресо, але з меншим вмістом кофеїну. Готується в меншому обсязі води, порівняно з класичним еспресо.
Лунго – еспресо, що готується довше за звичайне (не менше 1 хвилини) та з великою кількістю води.
Американо – це еспресо, розведене окропом, і тому не має специфічної гіркуватості.
Коретто – еспресо, до якого додається спиртне (найчастіше коньяк)
Кава по-ірландськи – особливість приготування полягає в тому, що в гарячу каву додається трохи віскі та цукру. І все це покривається порцією збитих вершків.
Капучино – основою цього кавового напою є еспресо з гарячим молоком, покрите густою піною зі збитого молока.
Мак’ято – еспресо, на яке зверху кладеться ложка молочної піни.
Глясе – еспресо з кулькою морозива, може бути посипане дрібною шоколадною стружкою. Подають у високих келихах із трубочкою.
Лате – готують з однієї частини еспресо та двох частин молока зі збитою піною. Часто доповнюють смак різноманітними сиропами. Подають у високих келихах із соломинками. Відмінність від капучино полягає у пропорціях. У лате більше молока, відповідно смак ніжніший.
Мокко (або мокачино) – суміш еспресо, гарячого молока та шоколаду (або шоколадного сиропу). Цей коктейль подається у високих келихах, прикрашений зверху молочною піною та посипаний тертим шоколадом.
Звичайно, це не всі види кавових напоїв, а лише частина з них. Ви можете приготувати власний коктейль на свій смак, взявши за основу базовий з перерахованих вище, варіюючи інгредієнти та їхню кількість.
