Новий розлад харчової поведінки — орторексія — набирає обертів

8

Цей стан стає поширенішим, але часто залишається непоміченим.

Ви, можливо, не чули про орторексію, але напевно вже бачили її прояви. Це розлад харчової поведінки, який характеризується нав’язливою ідеєю їсти лише «здорову» їжу — і він набирає обертів.

У кожного з нас є знайомий, який надто багато говорить про «чисте харчування» або повністю уникає якоїсь групи продуктів у гонитві за здоров’ям — наприклад, вуглеводів, цукру чи глютену (якщо немає алергії). Проблема в тому, що орторексія може призводити до дефіциту поживних речовин, проблем із психічним здоров’ям і соціальної ізоляції. Це також може стати «слизькою доріжкою» до інших розладів харчової поведінки.

Втім, ознаки орторексії часто дуже важко розпізнати. Оскільки здорове харчування зазвичай сприймається як щось позитивне, людей з орторексією можуть навіть хвалити за їхній розлад, вони можуть не усвідомлювати проблему і не отримувати потрібної допомоги.

Це підступний стан: його симптоми важко помітити ззовні. Ось що, за словами експертів, важливо знати про орторексію.

Що таке орторексія?

Простими словами, орторексія — це ситуація, коли здорове харчування з мети перетворюється на нав’язливість, і в процесі перекручується саме поняття «здорового».

За орторексії людина настільки зосереджується на униканні продуктів, які вважає шкідливими, що врешті позбавляє організм необхідного харчування. Важливо: заборони не завжди ґрунтуються на точній та якісній інформації. Людина може приймати рішення, орієнтуючись на підходи з соцмереж, але це не означає, що вони науково обґрунтовані.

Насправді, якщо запитати дієтолога, повне виключення цілих груп продуктів — незалежно від того, про які саме йдеться — може привести до доволі нездорового раціону. Через надмірні обмеження люди з орторексією можуть не отримувати ключових нутрієнтів, не набирати достатньо калорій для нормальної роботи організму, а також мати проблеми з травленням, наприклад закрепи.

Орторексія не має офіційного статусу в DSM-5 (довіднику для діагностики психічних розладів), але, за словами фахівців, які з нею працюють, за останні кілька років вона суттєво поширилася. Оскільки немає формальних діагностичних критеріїв, важко точно визначити, скільки людей з цим стикаються (про це зазначає National Eating Disorders Association). Водночас поширеність різниться залежно від країни та групи населення: від 6,9% в Італії до 88,7% у Бразилії — за оглядом 2021 року в International Journal of Environmental Research and Public Health. Інші дослідження припускають, що орторексія може бути частішою серед користувачів Instagram (49%), студентів-нутриціологів (72%) і людей, які займаються фізичними вправами (55%). Також спортсмени, зокрема спортсмени витривалості (особливо бігуни), мають вищу вираженість симптомів — за дослідженням 2023 року в Eating and Weight Disorders—Studies on Anorexia, Bulimia and Obesity.

Окрім фізичних наслідків, орторексія пов’язана з психічними та емоційними труднощами: соромом, провиною, страхом і соціальною ізоляцією, коли йдеться про їжу. Людина може уникати соціальних ситуацій, де не може контролювати, що їстиме. А стрес, який супроводжує розлад харчової поведінки, може серйозно погіршувати якість життя.

На відміну від анорексії та булімії, де головна мотивація часто пов’язана зі зміною зовнішності, орторексія зазвичай починається з прагнення харчуватися «максимально здорово». Але цей намір не виникає у вакуумі. Це найновіша атака дієтичної культури. Підтримка «clean eating» у медіа та соцмережах, поширення шкідливих дієтичних практик і загальна дезінформація про здоров’я можуть підживлювати страхи щодо «токсичної» їжі й підтримувати зростання орторексії — на це вказує дослідження 2023 року в Nutrients. По суті, соцмережі відіграють роль у збільшенні поширеності цього розладу, який може мати серйозні наслідки для здоров’я.

Ознаки та симптоми орторексії

Як відрізнити «просто здорове харчування» від розладу? Звертайте увагу на ригідність (жорсткість правил). Якщо людина ділить їжу на «чорне і біле» (наприклад, «добре» і «погано») та виключає цілі групи продуктів без медичних причин, алергій або релігійних/культурних традицій — це може бути сигналом, що проблема глибша.

Також людина може:

  • уникати певних ресторанів;

  • приносити із собою власну їжу;

  • взагалі відмовлятися їсти, якщо немає «прийнятної» для неї їжі;

  • витрачати багато часу на вивчення інформації про продукти;

  • витрачати гроші на «здорові» продукти, які насправді не може собі дозволити.

Люди з орторексією часто зосереджуються на тому, щоб не їсти нічого «шкідливого», «руйнівного» чи «поганого». Натомість вони споживають те, що вважають «чистим» і «правильним».

Люди стають трохи моралізаторськими. Якщо ваш знайомий дуже осудливо ставиться до їжі або до того, що їсте ви, — це теж може бути ознакою нездорових стосунків із харчуванням.

Якщо вам здається, що ви або близька людина можете мати орторексичні прояви, варто поговорити з терапевтом. Якщо ви не впевнені, ось запитання, які дієтологи часто ставлять своїм пацієнтам:

  • Чи ваш раціон включає різні групи продуктів?

  • Як ваш раціон впливає на те, як ви себе почуваєте?

  • Чи займають думки про їжу та харчування багато часу у вашому житті?

  • Чи відповідає вартість вашого харчування вашим можливостям?

  • Чи можете ви отримувати задоволення від соціальних зустрічей, де є їжа?

Поділіться коментарем