Для чого Бог створив матерів? Для когось це питання філософське, а хтось має однозначну відповідь, щоразу повторюючи: “Дякую, мамо…” Навіть народне прислів’я говорить, що матерів Господь створив собі в поміч. Він же не встигає скрізь сам — приголубити, обійняти, зарадити й порадити. І в цьому є зерно істини. Адже кожна мама має свій особливий дар — народити, любити й плекати своє дитя. Хіба це не можна назвати місією?
Часто материнські турботи прирівнюють до найважливішої у світі професії та найважчої роботи. Бо мама — це не просто рідна людина, це, як місце, де сконцентрована найбільша сила й безпека. Й ми завжди можемо знайти там захист. А ще мати — людина, яка працює на випередження проблем своєї дитини. При чому, на власні вона ніколи не скаржитися. А от свою дитину готова вислухати в будь-який момент.
Те, як любить мама, неможливо описати ніякими словами. Її можна тільки розуміти й відчувати. Бо це почуття непросте. Воно таке багатогранне, що в ньому і глибока відданість, і жертовність, і великий біль. Та це найчистіша у світі любов, яка не вимагає довгих слів. Бо виражається вчинками, жестами й навіть поглядами.
Мама — це людина, яка дала життя й любить тебе безкінечно. А любов така, як весняні квіти, що не в’януть. Матусі завжди поруч — в горі й радості. Вони готові втирати рясні сльози й разом сміятися.
Саме любов мами виховує в дитині хороші якості, маючи великий авторитет на малечу. І ніщо на світі не замінить те почуття, коли відчуваєш себе щасливими в маминих обіймах. І скільки б мені не було років, я горнуся до своєї мами. А вона обіймає мене так, ніби я малесенька дитина.
Вона завжди зі мною, завжди готова підтримати словом і ділом. І готує вона найсмачніше. Навіть за її рецептами у мене не виходить так смачно. Для мене вона — ідеал у всьому. І яка ж я щаслива, що вона моя матуся.
Ви, мами, повністю віддаєтеся нам, дітям. Але пам’ятайте й про себе, бо ви теж цінність для нас і для родини. І не забувайте, що ви найгарніші, найчарівніші, ви — особливі. А ваші стосунки з дитиною — це своя держава з відкритими кордонами, які тримаються на любові й розумінні. І це називається материнством. І навіть сказавши слова вдячності хоч тисячу разів на день, цього буде мало.
Ще раз дякую, мамо, за те, що ти в мене є, що завжди поруч — це безцінно. Тепер я знаю, для чого Бог створив матерів.
