«Отче Наш» — найголовніша в християнстві та найвідоміша, навіть серед безвірних, молитва. Вважається, що вона може допомогти у важких життєвих ситуаціях, мільйони християн читають її щодня.
1. «Отче наш» — це універсальна молитва, вона може бути суспільною і читатися в Церкві, в сім’ї, а також особисто, коли вірянин за допомогою неї спілкується з Богом.
2. Вона єдина зустрічається в Євангеліях як пряма вказівка до дії — коли учні Ісуса Христа попросили Спасителя «навчити їх молитися», Христос дав їм цю молитву, тому її так само називають Господньою молитвою.
3. Двічі зустрічається у Святому Письмі у різних Євангеліях: від Луки та від Матвія. Рядок «Бо Твоє є Царство і сила і слава на віки. Амінь» присутній у тексті євангеліста Матвія, де вона входить до складу Нагірної проповіді, тоді як у Луки Спаситель дарує її учням на їхнє прохання.
4. Молитва поширена не лише серед католиків та православних, багато протестантів практикують її. Навіть люди безвірні можуть відтворити текст Отче Наш.
5. Кожне слово в молитві має свій символічний і сакральний зміст, однак деякі люди, які не знаються на її тлумаченні, промовляють «Отче Наш» машинально, без глибокого осмислення тексту. Але в будь-якій молитві важливіша глибока віра в Господа і щирість того, хто молиться, ніж підкованість у теології.
6. Її тлумаченням займалися Батьки Церкви та багато богословів давнини: Іоанн Златоуст, Кирило Єрусалимський, Єфрем Сірін, Максим Сповідник, Іоанн Кассіан та багато інших.
7. Вся молитва має небесний, неземний, екзистенційний характер. Прохання мирського характеру немає, є лише згадка про «хліб» насущний, хоча в Євангеліє від Матвія точний переклад звучить як хліб «надсутний», тобто мається на увазі Євхаристія. Отже, слово «хліб» у молитві є універсальним, його можна розуміти у всіх сенсах. Всі інші прохання прив’язані до Бога. Загальна ідея молитви — це спасіння душі, а не тіла.
8. Крім віровчительного компонента, молитва Господня має виражений соціальний та виховний мотиви: прощення боржникам, здатність контролювати свої вади та слабкості — ці якості є загальнолюдськими цінностями.
9. Мотиви проти гордині читаються в першому ж рядку — відразу читаємо “Отче наш”, не просто “Отче” і не “Отче мій”. Ця молитва всіх християн, і той, хто вимовляє її, просить не так за себе, як за спасіння будь-якої душі та світу.
10. Саме звернення до Бога не тільки як до Батька сущого, а і як до свого власного — нехарактерна особливість, властива лише християнству. Творець через Ісуса Христа усиновлює християн і всі вони мають право звертатися до Творця світів: «Авва Отче!». Тобто через жертву Христа християни усиновлюються Богом Батьком.
11. Відомий латинський паліндром SATOR AREPO TENET OPERA ROTAS при написанні квадратом утворює хрест:
З чорних букв легко складається «PATER NOSTER», що у перекладі з латині означає «Отче Наш». А дві літери, що залишилися, — це «А» і «О», які символізують Альфу та Омегу, початок і кінець сущого. В Апокаліпсисі Іоанна Богослова так називав себе Господь.
12. Лицарі-храмовники (тамплієри) читали цю молитву за канонами греко-православної церкви, а не римсько-католицької літургії. Відмінність полягає в тому, що в православному варіанті зберігаються кінцеві слова «Бо Твоє є Царство і сила і слава, на віки віків, амінь».
Католицька церква виключила ці слова з богослужінь. Пов’язано це з тим, що Папа Римський, з точки зору Католицької церкви, є наступником Святого Петра і намісником Бога на Землі, відповідно Царство Боже на землі вже доконаний факт. Тамплієри не вважали домагання римських пап на Царство Боже обґрунтованими, що стало однією з причин гоніння з боку інквізиції на Орден бідних лицарів Христа.
13. «Отче Наш» є однією з п’яти молитов, яку має знати кожен християнин. Так само православні вивчають напам’ять Символ Віри, молитви Святого Духа «Царю небесний», Божої Матері «Богородице, діво, радуйся» та «Достойно є».
14. Священники рекомендують при читанні молитви бути вдумливими та щирими у своїх проханнях, тому що той, хто вимовляє слова «Отче наш» і не слідує їм (не прощає боржникам, не готується до приходу Царства божого), поминає ім’я Господа марно. Треба розуміти, що Спаситель дарував людям можливість називати Творця Батьком, тому християнам треба жити й чинити як синам та дочкам Божим.
15. Рекомендується читати молитву в будь-яких життєвих ситуаціях: і в печалі, і в радості, але без фанатизму та напруження почуттів. Ісус у Євангеліях прямо говорить: «З серця виходять вбивства, крадіжки, розпуста — всяка нечистота». Тому церковне літургійне читання молитов безпристрасне і є своєрідним камертоном. Апостол Павло пояснював таку позицію тим, що треба молитися не лише духом (серцем), а й розумом (усвідомлюючи, що відбувається, та контролюючи емоції).
