Чому така красива і одна? Буває, що говорять такий образливий комплімент дівчині, яка не має чоловіка. Це історія однієї жінки про те, чому у красивих, багатих, розумних дівчат немає своєї половинки. Отож, спочатку нумо розберемось, чи є зв’язок між красою і заміжжям? Здається, що логіки тут зовсім немає. Адже, справді люди сходяться не через зовнішню привабливість, а через душевну. Їх щось притягує один до одного. І це точно не красиве обличчя, фігура чи довгі ноги…
По-друге, дехто говорить, якщо у неї немає чоловіка, значить з нею щось не так. Може, вади якісь чи характер, який просто не винести. Але ж і тут не угадали. Наприклад, я просто не маю мети будь-якою ціною вийти заміж чи завести чоловіка. Я й досі сама, бо не розумію і не маю наміру змінювати свій статус “бути самій”. Не подумайте, що я ненавиджу чоловіків. Я просто занадто наївна.
А, може, скажете, що і старомодна, не сучасна. Бо свято вірю, що любов має бути на все життя, що стосунки повинні радувати обох, бути чистими та довірливими. Може, і справді занадто казково, але іншого мені не потрібно. Я хочу мати чоловіка, який буде тільки моїм. І не прийму твердження, що чоловіки полігамні. Тому, мовляв, можуть вибирати, перебирати, а тоді й взагалі покинути дружину та піти до іншої. Бо така, бачте, у них природа. Ні, я на таке не згодна. Отож, краще буду сама, ніж смакуватиму ваші солодкі розповіді про кохання, про вільні стосунки, про природу чоловіка бути самцем.
І мені не під силу розгадати, якими правилами керуються жінки, коли сильно прагнуть вийти заміж. Бо, мовляв, вже роки підганяють, та й чоловік має бути. Та який вік може вирішувати, коли мова йде про кохання та здорові стосунки?
Можете сміятися, але я все ж таки переконана, що будувати сім’ю, народжувати дітей і спати в ліжку можна лише з однією людиною. Людиною, яку ти обрала, до якої відчуваєш любов, повагу і жити без неї не можеш. А от приклади, коли в жінці проснувся інстинкт продовження роду, і вона шукає будь-якого самця, мене заводять в ступор. Це не кохання, це дурість.
А тоді вся заплакана жаліється, що він не такий, як вона думала, що він зраджує, що він взагалі пусте місце. От такого я собі не хочу. Бо хочу нормальні стосунки — любити його, а він, щоб любив мене. Хочу мати чоловіка не тому, що так заведено і роки підганяють. А тому що я його люблю, а він мене.
Я хочу, щоб наші стосунки були довгими. Хочу не лише весілля і штамп у паспорті, щоб всім довести, що зі мною все гаразд, все, як треба. Я хочу прожити з ним життя і дожити до сивого волосся.
Люди нав’язують нам свої думки та переконання, підштовхуючи до необдуманих кроків. І все для того, щоб здаватися, як усі, щоб довести, що я теж нормальна. Я ж не хочу поспішати й не знаю, скільки разів ще доведеться обпектися у пошуку тієї однією любові.
Але точно знаю, що не буду марнувати свій час з людиною, яка мені попалася просто для галочки. І щоб довести суспільству свою спроможність вийти заміж. Я буду чесна сама з собою. І якщо все ж таки не зустріну мого чоловіка, то переживу. І навіть перетерплю ті ж запитання: “Чому така красива і одна…”. Нехай це буде історія однієї жінки, яка шукала справжнє кохання, а не схвалення суспільства.
