Кажуть, що є слова, які ніколи не пізно говорити. Здавалося б, таке просте: “Я тебе люблю”, має таку силу, що дарує крила, веде до нових звершень та підкорення вершин. От саме їх треба ввести у свій лексикон і душу, не соромитися і не забувати зайвий раз сказати тій людині, яка дорога твоєму серцю. Бо вони чарівні…
“Щасливий шлюб — це зовсім не те, що відбувається саме собою. Буває говорять, мов, як вона вдало вийшла заміж… Але ж ніхто не бачить, що “вона” робить для того, щоб у ваших очах її шлюб здавався вдалим. Бо хороші міцні стосунки — створюються, а не роздаються кимось чи купляються на ринку, як звичайна річ. Лише потрапивши в рамки родини, людина розуміє, що навіть малюсінькі речі можуть стати величезними. І тут вже самі думайте — величезними проблемами чи щастям.
Пам’ятайте, що триматися за руки можна у будь-якому віці. А промовляти слова любові хоча б раз на день. І ті ж залицяння — вони не мають закінчитися медовим місяцем чи першою річницею весілля. Вони мають тривати протягом життя.
А ще спільна мета і ціль, шлях до яких торувати тільки разом. Визначити коло любові, яка в змозі об’єднати навколо себе всіх членів сім’ї.
Робити приємне для свого партнера не через те, що мусиш, винен, так потрібно. А із задоволенням, відчуттям особистої радості, коли робиш щось для коханої людини. Відчувай кайф від цього сам! Не забувай дякувати. Але й в міру хвали — не треба зі своєї дружини робити богиню для поклонінь, її просто треба кохати. А разом з цим будь гнучким, як пластилін, спробуй почути іншого та зрозуміти, жартуй — на сам кінець. Навчися прощати й відпускати неприємне в минуле.
Сімейна атмосфера — це простір, якого вистачить обом для розвитку, як особистості, кар’єрного росту та іншого. Його має бути стільки, щоб на крутих поворотах ви могли розминутися без сімейної “ДТП”. І ще — духовність — це теж велика сила, яка тримає родину. Не обов’язково вірити в єдиного Бога, треба відчувати душу свого партнера, говорити з ним, знати, чим живе, чого прагне, які в нього думки, чого б хотілося досягти та реалізувати… Разом, тільки разом вирушай на пошуки прекрасного.
Якщо є певна незалежність, то вона має бути однаковою для двох. А коли є якісь зобов’язання, що стосуються сім’ї, — теж ділити навпіл.
Адже недостатньо вдало вийти заміж чи одружитися з тією людиною, яка тобі потрібна. Треба ще й самому стати тією половинкою, що без швів складеться у пазл кохання, розуміння. А значить картину вдалого шлюбу.
“Я люблю тебе” – це слова, які ніколи не пізно говорити. На першому побаченні чи вже в старості, коли йдете обоє за руки, які вже тремтять від Альцгеймера…
—
Пол Ньюман, уривок з листа до дружини. Літературний переклад — Наталії Лаврик.
