Більшість людей часто бігають до туалету через занадто велику кількість рідини, яку вживають. Але якщо ваш стан не пов’язаний з цим, можливо, варто замислитися над причинами. Тому що таким чином, наш організм намагається повідомити про негаразди зі здоров’ям.
Симптоми
Очевидною ознакою є необхідність мочитися частіше звичайного. Це може відбуватися днем й, можливо, вночі (цей стан називається ніктурією).
Симптоми можуть включати:
- Ви ходите в туалет понад 8 разів на день
- Кілька пробуджень серед ночі з сильним позивом до сечовипускання
- Хочеться до туалету, навіть якщо сечовий міхур порожній
Часте сечовипускання може бути самостійним симптомом і супроводжуватися жаром, болем або підвищеною спрагою.
Які можливі причини?
Часте сечовипускання – це всього лише симптом більш складного стану. Ми поговоримо про найчастіші причини.
Інфекція
ІМП – це загальний термін, що зв’язує цистит, уретрит і пієлонефрит. Якщо інфекція проникла в сечовивідні шляхи, це може викликати часту потребу в сечовипусканні – навіть після того, як ви вже спорожнили сечовий міхур.
Крім частої тяги є й інші симптоми:
- Біль в сечовому міхурі
- Печіння при сечовипусканні
- Незвичайний запах або колір сечі
- Нудота
- Біль в боках і попереку
- Лихоманка, озноб і втома
Інфекції сечовивідних шляхів набагато частіше зустрічаються у жінок, ніж у чоловіків, через анатомічну будову. При появі симптомів не займайтеся самолікуванням – одразу звертайтеся до лікаря.
Гіперактивний сечовий міхур
Цей стан дуже поширений – за статистикою, майже кожен шостий страждає гіперактивністю сечового міхура. Саме цей стан змушує нас бігти до туалету, навіть якщо сечовий міхур порожній. У деяких випадках цей стан викликає підтікання або нетримання сечі.
На жаль, феномен цього стану ще не досить вивчений. Дослідники вважають, що іноді гіперактивність сечового міхура пов’язана з неврологічними захворюваннями, але часто причина – невідома.
Медикаменти
Діуретики (використовуються для зниження артеріального тиску) і антигістамінні препарати, що допомагають позбутися від надлишку рідини в тканинах, можуть викликати часте сечовипускання.
Інтерстиціальний цистит
Це хронічне не інфекційне запалення сечового міхура може викликати зменшення його розміру, біль і часте сечовипускання. Ці симптоми виникають не завжди. Іноді пацієнти відчувають тільки біль без бажання, а іноді – тільки невідкладні та часті позиви до сечовипускання.
Вагітність
У міру зростання плоду, тиск на сечовий міхур збільшується. Саме він змушує майбутніх мам часто бігати до туалету.
Діабет
Часте сечовипускання може бути однією з перших ознак діабету. Організм намагається позбутися від надлишку глюкози шляхом збільшення вироблення сечі.
Неврологічні захворювання
Інсульт, деменція або хвороба Паркінсона можуть пошкодити нерви, контролюючі сечовий міхур. Це, у свою чергу, може призвести до інших проблем, включаючи постійні позиви до сечовипускання.
Рак сечового міхура
Це досить рідкісне явище, але все ж можлива причина частого сечовипускання.
Захворювання простати
Ці захворювання включають доброякісну гіперплазію передміхурової залози, рак і простатит. Ці запальні процеси можуть перешкоджати проходженню сечі скрізь уретру. Внаслідок, сечовий міхур не може бути повністю випорожнитися.
Променева терапія
Один з побічних ефектів опромінення малого таза – почастішання сечовипускань. Радіація може викликати роздратування сечового міхура і сечовивідних шляхів.
Що перевіряє лікар?
Є багато станів, які призводять до почастішання сечовипускання.
Ось кілька можливих досліджень:
- аналіз крові
- аналіз сечі (для виявлення бактерій або лейкоцитів, які можуть вказувати на інфекцію)
- цистометрія
- цистоскопія
- ультразвукове сканування
Це виліковне?
Як правило, кращий спосіб позбутися від частого сечовипускання – це позбутися від основного захворювання. Це може означати контроль діабету, лікування інфекцій сечовивідних шляхів антибіотиками й так далі.
Якщо проблема пов’язана з гіперактивним сечовим міхуром, лікування може включати зміну дієти, вправи для зміцнення тазу, контроль за споживанням рідини і навіть: «тренування» сечового міхура.
Що це таке?
Це означає, що необхідно дотримуватися графіку сечовипускання з поступовим збільшенням часу між випорожненням сечового міхура. При цьому періоди між відвідинами туалету поступово збільшуються.
Також лікар може також призначити ліки, для розслаблення м’язів і нервів.
На жаль, інтерстиціальний цистит досі не виліковний
Однак є процедури, які можуть полегшити його симптоми. До них відносяться розтягнення сечового міхура, призначення ліків, спеціальні вправи, рекомендації по дієті і способу життя. Іноді, просто виключення певних продуктів і напоїв може допомогти впоратися з неприємними симптомами.
Часте сечовипускання – це не вирок, що псує життя, а симпто. Якщо ви з’ясуєте причину, то зможете повністю позбутися від цієї неприємності. Або хоча б взяти її під контроль.
Стаття несе інформаційний характер. Ставтеся серйозно до своїх симптомів і вчасно звертайтеся до лікаря.
Літературний переклад – Маруся Фріман
