Чому прогулянки з собакою корисні для вашого мозку

168

Фахівці стверджують, що прогулянки з собакою можуть бути корисними як для тварини, так і для людини.

A person pets a dog while it rests on their knees

З давніх-давен вважається, що собака — “найкращий друг людини”.

Нове дослідження, проведене у Швейцарії, свідчить про те, що собаки можуть бути корисними для нашого мозку.

Дослідники набрали 19 здорових дорослих людей (9 жінок і 10 чоловіків) для вимірювання активності їхнього мозку протягом декількох сеансів, як у присутності собаки, так і без неї.

Дослідники заявили, що отримані результати можуть підвищити ефективність анімалотерапії, яка використовується для лікування багатьох захворювань, в тому числі:

  • депресії;
  • деменції;
  • посттравматичного стресового розладу (ПТСР).

То як же проводилося дослідження? І які результати були отримані?

Новий підхід

Для попередніх досліджень фізіологічного впливу собак на людину часто використовували технологію візуалізації, таку як ПЕТ-сканування — для топографії позитронного випромінювання.

Хоча сканування зображень має різноманітне медичне застосування, вони мають деякі недоліки в таких дослідженнях, як це. Вони можуть бути гучними й тривалими, а учасникам, можливо, доведеться залишатися нерухомими.

Це не ті характеристики, які зазвичай добре поєднуються з собаками, тому в попередніх дослідженнях часто використовували зображення собак як дублерів.

У цьому дослідженні дослідники вирішили використовувати функціональну ближню інфрачервону спектроскопію (fNIRS). Для вимірювання активності префронтальної кори головного мозку на лобі учасників розмістили два електроди.

Ця область мозку відіграє важливу роль у соціальній когнітивній обробці.

Спочатку учасники вимірювалися в нейтральному стані, стоячи обличчям до білої стіни. Потім вимірювання проводилися в міру того, як поступово вводився контакт з собакою.

Спочатку учасники могли бачити собаку, потім сидіти поруч з нею, і, нарешті, погладити її, перш ніж повернутися до нейтрального стану. Жоден з учасників не мав алергії на собак або фобій.

Ці вимірювання проводилися протягом 6 сеансів для кожного учасника: три з собакою і три з плюшевою тваринкою-іграшкою. Плюшева іграшка мала в собі пляшку з гарячою водою, щоб надати їй більшої ваги та тепла.

Було використано три справжні собаки, всі — самки віком від 4 до 6 років. Це були джек рассел, золотистий дог і золотистий ретривер.

Результати показали, що мозкова активність значно зростала протягом прогресивних фаз експерименту, а насичений киснем гемоглобін залишався підвищеним (що свідчить про підвищену активність) навіть після того, як собака залишала приміщення.

Плюш мав подібні ефекти, але тільки спочатку. Дослідники зазначили, що коли учасники поверталися на наступні сеанси, різниця в активності мозку між сеансами з собакою та плюшем значно зростала.

Дійсне дослідження

Це дослідження знайшло нове застосування для fNIRS, але чи є воно хорошим інструментом для роботи?

За словами доктора Девіда А. Меррілла, психіатра і директора Тихоокеанського центру здоров’я мозку Тихоокеанського інституту неврології в Центрі здоров’я Провіденс Сент-Джонс в Каліфорнії, — так.

“FNIRS є дієвим. Це підтверджують десятиліття досліджень з використанням техніки вимірювання активності мозку. Вона дає змогу зазирнути в мозок на основі оксигенації крові без необхідності використання великого нерухомого сканера”, — розповідає Меррілл.

Джен Саммерс, доктор психологічних наук, повідомила, що вона згодна з тим, що fNIRS є перевіреним інструментом вимірювання, але зазначила, що слід вивчити інші області, які вона хотіла б бачити більш детально дослідженими.

Як приклад, доктор Саммерс вказала, що лабрадори є найбільш поширеною породою собак для терапевтичного відвідування, але жодна з них не була включена в це дослідження.

“Учасники дослідження були “здоровими суб’єктами”, проте в дослідженні не дається визначення поняття “здоровий”. Було б цікаво для майбутніх досліджень визначити, чи мали б учасники з відомими захворюваннями (наприклад, анемією, аутоімунними захворюваннями, або будь-хто з помітним дефіцитом насиченого киснем гемоглобіну) підвищену активацію лобних відділів мозку порівняно з їх початковим рівнем”, — каже Саммерс.

Впровадження на практиці

Застосування результатів дослідження на практиці викликає інтерес у медичній спільноті.

Терапія за допомогою собак є “цінною для багатьох хронічних розладів і може застосовуватися в умовах, коли необхідне “заспокоєння”, наприклад, з дітьми та в установах довгострокового догляду”.

Домашні тварини, такі як собаки, можуть і мають розглядатися як важливий терапевтичний засіб для пацієнтів різного віку, які переживають якісь проблеми з фізичним або психічним здоров’ям.

Експерти відзначили, що одним з цікавих аспектів дослідження стало посилення ефекту від багаторазових занять з собакою.

“Вплив і досвід сприяють знайомству. Психологічні дослідження постійно демонструють, як ефект простої експозиції впливає на перевагу знайомства: ми віддаємо перевагу речам, з якими знайомі, а не тим, які є новими”, — каже Саммерс.

“Ця впевненість і комфорт, безсумнівно, є двонапрямними, так що не тільки ми, але й собака також має тенденцію реагувати більш позитивно на людей, до яких вона надійно прив’язана”, — розповідає Меррілл.

Поділіться коментарем