Для українців — кілька думок вголос від ізраїльського бізнесмена Олександра Левітаса

176

Якщо ви зараз перебуваєте в Україні або якщо вважаєте Україну своїм домом, дозволю собі озвучити кілька думок уголос.
Думок від людини, яка пережила дві війни, крім епізодичних терактів і ракетних обстрілів. Від людини, якій доводилося по 10 разів на день спускатися до бомбосховища. Від людини, яка зберігає, серед інших сувенірів, уламки ракети «Град», що вибухнула приблизно за 20 метрів від мене.

Тому якщо Вам захочеться запитати: «Олександре, чи Ви розумієте, що ми зараз відчуваємо, ховаючись у метро або в льоху від ракет, що падають» — я щиро і чесно відповім: «Чудово розумію».

Перша думка, можливо, звучить трохи дивно для Вас. Але суть її в тому, що війна не така страшна, як здається. Війна — це жахливо, це огидно, це бісить і додає сивого волосся… Але зрештою, коли Ви згадуватимете її через рік, вона виявиться не такою жахливою, якою сприймається зараз.

Коли в 1939 році гітлерівська Німеччина планувала напад на Англію, британська влада надрукувала 2,500,000 плакатів з написом Keep Calm and Carry On (Зберігайте спокій і продовжуйте діяти).

Як Ви розумієте, текст для такого тиражу ретельно обмірковували — і саме порада зберігати спокій і продовжувати займатися своїми справами визнали найважливішою порадою для мирних громадян під час війни.

На відміну від військ гітлерівської Німеччини та на відміну від арабських терористів з «Хамаса» та «Хізбалла», які цілеспрямовано намагалися бити по міському населенню і по густонаселених кварталах, російська армія не ставить ще раз підкреслю, не ставить своїм завданням убити як можна більше мирних жителів і зруйнувати якнайбільше житлових будинків.

І це означає, що якщо Ви не боретесь зі зброєю в руках, то при дотриманні нескладних заходів безпеки, які Ви легко знайдете в інтернеті — швидше за все, за підсумками війни особисто Ви не постраждаєте. Швидше за все, Ваші рідні не постраждають. Швидше за все, Ваш будинок залишиться цілим. Це не можна гарантувати, але, швидше за все, буде так.

Мій прогноз — за весь час військових дій в Україні більше людей помре від коронавірусу (який нікуди не подівся), ніж від куль чи снарядів. І другий прогноз — цього року в Україні більше людей загинуть у звичайних ДТП, які трапляються щодня, ніж унаслідок воєнних дій.

Тобто, знову повторю, війна огидна і жахлива – але масштаб цього жаху не такий великий, як Вам може здаватися в момент стресу.
Тому постарайтеся, наскільки це можливо для Вас, видихнути та вийти з панікового режиму. Подумайте, що Ви можете зробити для себе та для своїх близьких. Подумайте, що ви можете зробити для людей поряд з вами.

Перевірте, які заходи безпеки для не військових рекомендують вжити знаючі люди. І переконайтеся, що Ви дотримуєтеся цих заходів.

Подумайте, якими повсякденними справами Ви можете зайнятися, щоб хоча б частково повернутися до звичайного життя. Намагайтеся не втрачати почуття гумору та бачити у навколишньому житті щось кумедне, це допоможе не перегоріти.

Знайдіть в інтернеті поради психологів про те, як захистити свою психіку під час кризи. Особливо зверніть увагу на поради ізраїльських психологів — у наших терапевтів, як Ви розумієте, великий досвід роботи під час воєн і обстрілів.

Keep Calm and Carry On. Зберігайте спокій та продовжуйте діяти.

І друга думка вголос — не рахуйте всіх росіян чи всіх росіян своїми ворогами. Зараз я бачу багато ситуацій, коли люди готові порвати когось просто за те, що він живе у Росії чи навіть не у Росії, але паспорт у нього російський.

Пам’ятайте, будь ласка, що проти вас воює не весь російський народ і навіть не весь російський народ, а лише російська влада — і їхня армія, яка не може не послухатися наказу влади. Більшість людей у ​​Росії, і особливо людей з вищою освітою, в жаху від цієї війни, майже в такому ж жаху, що і Ви.

Війна, я сподіваюся, закінчиться незабаром. І після війни було б корисно пам’ятати, що далеко не кожен росіянин — ваш ворог чи в чомусь винен перед вами.

Як Ви розумієте, у мене є певне упередження щодо німців — як і будь-якого іншого європейського єврея, який хоч щось чув про Освенцім. Ми не забули Голокост. Але ми пам’ятаємо і те, що навіть у роки Другої Світової далеко не кожен німець був військовим злочинцем і не кожен німець брав участь у війні.

І приблизно з тих самих міркувань — щоб не запектися серцем і щоб не посваритися з друзями, колегами та рідними — Вам корисно пам’ятати, що далеко не кожен росіянин причетний до війни, далеко не кожен росіянин підтримує цю війну, далеко не кожен росіянин бажає Вам і Вашій країні зла.

Так, агресивні коментатори та «ольгінські тролі» в соцмережах помітніші, але це зовсім не означає, що таких більшість.
Просто пам’ятайте про це.

І нехай усе це швидше скінчиться. Мир вашому дому!

Поділіться коментарем