Казку про дівчинку в червоній шапочці, яка перемогла вовка, знають багато хто і кожен розповідає її на свіій кшталт. Ми пропонуємо вам прочитати геніальні перекази “Червоної шапочки” в стилі відомих письменників. Любителі класики отримають ні з чим не порівнянне задоволення.
Еріх Марія Ремарк
— Підійди, — зворушливим глибоким голосом покликав Вовк.
Червона Шапочка плеснула коньяк у чарки та присіла на край ліжка. Аромат міцного напою витав у повітрі, викликаючи тужливі спогади. Сутінки згасали та навалювалась втома.
– Все суєта, — зітхнула Червона Шапочка, — майбутнього не існує.
Вовк поклав їй лапу на коліно. Йому нічого було їй сказати, щоб втішити.
Джек Лондон
В жилах дівчинки, у якої на голові була червона шапка, що дісталася їй від батька, текла кров підкорювачів цих лісів. Вона, не змінивши виразу обличчя, завдала сильному звіру удар у щелепу. Ніж в її лівій руці завершив справу. Вовк заскавчав і побіг, залишаючи криваві сліди. Дівчинка, витираючи ножа, згадала про батька.
Гі Де Мопассан
Коли вона увійшла, Вовк зустрів її довгим поглядом. Він мовчки дивився на її спокусливі форми, які не могла приховати грубий одяг. З під червоної шапочки вибивалися неслухняні локони. Очі заклично блищали.
Вовк коротко видихнув і поцілував їй руку. Він знав, що станеться далі.
Річард Бах
— Всі ми чайки, — посміхнувся Вовк
— Але я не можу літати, — сказала Червона Шапочка
— Ти просто тримаєшся за свої ілюзії.
Внизу, під крилом літака вони побачили маленький акуратний будиночок. Він стояв на узлісся, як ніби вийшовши зі старої дитячої казки.
– Звідки він тут узявся? – здивувалася дівчинка.
– Можливо, він тут був завжди, ти просто не хотіла його бачити, — відповів Вовк.
Літак пішов на посадку
— Я не знала, що у мене є бабуся!
– Значить, настав час її провідати.
Едгар По
Дівчинка стояла на узліссі та серце її стискалося від жаху. Від лісу віяло жахом. Червона Шапочка фізично відчувала, як на неї дивляться чиїсь голодні очі. Дівчинка прочитала коротку молитву і вступила в ліс. Можливо, це буде її остання прогулянка, але вона повинна дійти до бабусі.
Під чийсь важкою лапою хруснула суха гілка.
Редьярд Кіплінг
— Що ти тут робиш, маленька сестра? – запитав Вовк
— Настав час полювання, — відповіла дівчинка і перестрибнула на сусіднє дерево.
– Доброго полювання! – вигукнув Вовк
— Ми з тобою однієї крові, ти і я, — сказала Червона Шапочка.
Сподіваємося, що вам сподобалися ці геніальні перекази “Червоної шапочки” в стилі відомих письменників. Вони ще раз показують, що один і той же сюжет можна переказати зовсім різними словами. А це зайвий раз доводить, що старих казок не існує, поки ми їх розповідаємо. Додаючи в них частину своєї фантазії і роблячи кожен раз все цікавіше.
