Є українська риса — уміння посваритися між собою за будь-яких обставин. Я думала, з війною це мине, або хоча б стане на паузу. Але ніт. Таке відчуття, ніби ми вже перемогли, що все йде як слід, бо моя стрічка щодня поповнюється постами зі звинуваченнями когось у чомусь.
Зеленський парив всім, що війни не буде — злодій. Порошенко піариться на війні — покидьок. Секта фанатів Арестовича і секта ненависників Арестовича з’ясовують хто кому Арестович. Хтось написав, що виїхав — зрадник. Хтось написав, що залишається в Києві, Харкові, Сумах і т.д. — ідіот. Дівчина запитала, де у Львові можна зробити манікюр, отримала таку реакцію, ніби вона власноруч скидає бомби на мирні міста. Вчителька запропонувала платні уроки — дізналася, що вона “заробляє на війні”. Через російську жінку з плакатом пересварилися з енергією, якою можна підзарядити АЕС.
УКРАЇНЦІ, НЕГАЙНО ПРИПИНІТЬ СВАРКИ!
У нас один ворог. Він потужний, підступний, він щодня намагається завдати нам якомога більше болю. І на ньому зараз зосереджені зусилля найкращих наших людей. Наших армій, які роблять справжні дива. ЗСУ, яким кожен із нас вклоняється до землі. Дипломатичної армії. Волонтерської армії. Інформаційної армії. IT-армії. Армії нескорених мирних мешканців імені баби Наді.
Це не означає, що потрібно закривати очі на злочини чи негідні вчинки, але якщо ви не експерт, благаю, не робіть припущень і не пишіть теорій змови. Якщо ви не волонтер, але маєте поради, як правильно волонтерити — тримайте їх при собі. Якщо ви не фахівець з комунікацій, не розповідайте, як треба писати промови та що саме треба говорити з різних трибун. Якщо ви не бачите сенсу в манікюрі та в тому, де кому залишатися, їхати, як кому жити — це ваше право, але це абсолютно неважливо зараз.
Перед тим, як щось публікувати, — чи то пост, чи коментар, — поставте собі запитання. Цей текст допоможе виграти війну? Він зробить нас сильнішими? Може, він дасть надію?
Якщо ні — вимкніть телефон і ідіть подихайте, поприсідайте, почитайте, помалюйте. Потерпіть.
Одразу за Днем Української Перемоги зробимо День претензій один до одного з будь-якого приводу і тоді скажемо все, що хотіли.
А може, просто обнімемося.
