Вода, складає 80 відсотків нашого організму, а у немовлят — майже 90%. Це в прямому розумінні цього слову — джерело життя. Не дивно, що до якості води повинні застосовуватися найстрогіші вимоги. На жаль, та вода, що поступає у наші будинки через систему водопроводу, далека від ідеальної якості.
Вона має у своєму складі елементи хлору, різні важкі сполуки та шкідливі домішки. А з ними, навіть сучасні фільтри не завжди справляються. Та і підземні джерельні води, на думку фахівців, в сучасних умовах забруднення грунтів, не можуть похвалитися кришталевою чистотою.
Одним з основних способів знезараження і поліпшення якості споживаної води було і залишається її кип’ятіння. При цьому убиваються множинні бактерії, знижується вміст хлору, вода стає м’якішою. Але…
Численні дослідження кип’яченої води показали, що важкі метали не зникають при такому способі обробки води. Деякі частки хлору можуть вступати в контакт з іншими елементами та перетворюватися на дуже шкідливі речовини.
Доволі часто в офісах та на підприємствах заведено кип’ятити одну і ту ж воду по кілька разів. Якщо у чайнику є вода — ніхто не буде її виливати, щоб залити свіжу. Це дуже прикро, тому що концентрація небезпечних для організму з’єднань збільшується з кожним разом.
В той час, як доля корисних з’єднань кисню знижується до мінімуму. Інакше кажучи, вода з “живої” та корисної перетворюється на “мертву” і шкідливу. Тому є привід замислитися, коли збираєтесь вдруге кип’ятити воду, яка вже піддавалася термічній обробці.
Літературний переклад Ірина Подгурська
