Орки потрапили в козацьке пекло на Київщині

284

ТАКИЙ СЮЖЕТ НЕ СНИВСЯ НАВІТЬ ТОЛКІЄНУ З ЙОГО “ВОЛОДАРЕМ КІЛЕЦЬ”:

На Київщині окупанти опинилися в котлі. Там зараз повноцінне Дике Поле. В одному лише невеличкому лісі під селом, за яке йдуть бої, нарахував — ЗСУ, НГУ, тероборона, поліція, декілька славетних добробатів, ГУР, СБУ, якісь загадкові спєци з дивними калашматами та просто мутні тіпи зі зброєю.

Вся ця двіжуха невпинно переміщується, вступає в бій та виходить з нього, когось привозять, когось увозять, і всі періодично намагаються намутитись зброєю у ворогів або союзників.

Зв’язку немає ні в кого і ні з ким. Єдине командування якщо десь і існує, то все одно нічим особливо не командує, координація слабонереалізуєма – варто домовитись з кимось про спільні дії, як через декілька годин знаходиш на його місці іншого.

Ліс систематично піддається істеричним обстрілам противника різного ступеню інтенсивності та успішності, від чого всі розбігаються, а потім збігаються заново в нових конфігураціях.

При спробах супротивника зайти в село його знищують, а потім мутні тіпи біжуть під вогнем і збирають трофеї вимазучись в крові. Хтось пре російські каски, хтось фоткає трупи, хтось пише бойові донесення.

На три російські бехи виїхав танк, роздовбав їх і поїхав кудись. Оху*вшу піхоту накромсали з трьох боків невстановлені особи. Чий це був танк, де він взявся і куди дівся не зміг відповісти ніхто.

Єдина ідея, яка мов наріжний камінь об’єднує всіх — знищувати.

Це Козаччина. Це той самий вітер з Холодного Яру, в якого відсутній центр координації та постачання — звідки всі ці люди беруться, де вони озброюються і куди діваються не знають навіть вони самі.

В жодній військовій академії світу не вчили як протистояти подібному.

Ласкаво просимо до пекла.

(с)Антон Колумбет

Поділіться коментарем