Ось куди ваша душа ховає свої страждання – 7 основних психосоматичних хвороб

63932

Серед лікарів-неврологів популярний такий вислів: “Людина – це нервова система, все інше – її придатки”. А люди кажуть: “Усі хвороби від нервів, тільки сифіліс від задоволення!” Звичайно, суперечок на цю тему багато, але є науково-доведений факт: чим більше стресових ситуацій в житті людини, тим частіше вона хворіє і гірше справляється з хворобою.

Причому, багато захворювань мають психосоматичні корені. З грецького psyche – «душа» і soma – «тіло», і зазвичай, виникають хвороби від того, що душа ховає свої страждання. У момент, коли емоції не знаходять виходу, сховища душі переповнюються і вміст не знаходить іншого виходу, як через тіло.

Ось 7 найпоширеніших причин психосоматичних розладів, виявлених психологом Леслі ЛеКроном

фото zinoti.lt

1. Внутрішній конфлікт

Ситуація, в якій одна частина бажань людиною усвідомлена і лежить на поверхні, а інша – як правило, протилежна – з якоїсь причини ховається в підсвідомості. Тоді друга частина починає «партизанську війну», ознакою якої і можуть стати психосоматичні симптоми.

2. Мова тіла

Тіло фізично відбиває стан, що могло б бути виражено образними фразами: «Це такий головний біль!», «Я його не переварюю!», «Через це у мене серце не на місці!», «У мене зв’язані руки!». Здогадайтеся, як зреагує відносно здоровий організм на подібні постійні послання?

3. Наявність умовної вигоди

До цієї категорії відносяться проблеми зі здоров’ям, які приносять певну умовну вигоду їх власнику. Це не симуляція, а цілком реальне захворювання. Можливо, людина дуже хоче мати переваги, які вона отримає тільки захворівши. Бажайте акуратніше, адже бажання мають властивість збуватися!

фото zinoti.lt

4. Досвід минулого

Причиною хвороби може стати травматичний досвід минулого, частіше – важкий дитячий. Це може бути як епізодична подія, так і тривалий вплив, який продовжує емоційно впливати на людину у сьогоденні.

5. Ідентифікація

У цьому випадку, фізичний симптом може утворюватися внаслідок сильної емоційної прихильності до людини, яка має подібне захворювання. 

6. Навіювання

Будучи впевненим у наявності захворювання (нехай навіть його і не існує насправді), людина весь час намагається знайти йому докази, таким чином на підсвідомості вже погодившись з наявністю хвороби. Звичайно, таким чином ймовірність її отримати істотно збільшується.

7. Самопокарання

Це покарання пов’язане з реальною, а частіше уявленою виною, яка мучить людину. Самопокарання полегшує переживання провини, немов спокутуючи її.

Психосоматичні проблеми цілком реальні і з’являються як наслідок стресових ситуацій і складних взаємин, зовнішніх впливів на психіку і інших абсолютно не фізіологічних причин. Варто також відзначити, що багато дослідників вважають, що психосоматичні захворювання виникають в органах і системах, найбільш ослаблених. Зважаючи на особливості способу життя і спадкової схильності.

Мова про психосоматичні захворювання, які у 1950 році виділив американський психоаналітик Франц Александер

фото zinoti.lt

1. Гіпертонія

2. Виразкова хвороба

3. Бронхіальна астма

4. Нейродерміт

5. Гіпертиреоз

6. Виразковий коліт

7. Ревматоїдний артрит

З тих часів багато що змінилося, також змінився і доповнився список психосоматичних захворювань. На сьогодні, він доповнений і значно розширений: панічні розлади і розлади сну, онкологія, інфаркт, синдром подразненого кишківника, сексуальні розлади, ожиріння, нервова анорексія, булімія. Ці та багато інших розладів також мають підстави вважатися психосоматичними.

Багато відомих психотерапевтів, такі як Вільгельм Райх, Франц Александер, Іда Ролф, Олександр Лоуен і багато інших, пов’язували виникнення захворювань в частинах і органах тіла з відповідними емоціями.

Що необхідно для одужання?

фото zinoti.lt

Треба не тільки вилікувати фізіологічну причину, а й перебороти психологічну. Деякі лікарі впевнені, що в лікуванні психосоматичних захворювань, необхідна допомога психотерапевта.

А на фізичному рівні, у якості профілактики та самодопомоги необхідно у першу чергу вчасно прибирати наслідки стресу, не допускати хронічного перенапруження.


Джерело

Літературний переклад – Маруся Фріман

Поділіться коментарем