Кожна людина на шляху — ангел, який зустрічається для того, щоб перевернути життя людини. До такої істини дійшов Петро Мамонов, який з відомого музиканта став вірянином. Адже, саме такі зустрічі кардинально змінили його світогляд.

Наводимо істини з інтерв’ю Петра Мамонова, яке він дав напередодні свого 60-річчя. Про те, як він осягав духовність. Про те, як це змінило його життя. Його знали, як засновника рок-групи, а тепер — як людину, яка різко змінила свої погляди — живе в селі й вірить в Бога.

фото cdnvideo.ru

Зрозумів, що треба себе рятувати. Почав з тіла, а вже потім взявся за душу. Коли було складно переломити своє єство, що виривалося назовні, просто молився. І це допомагало.

Я стер з пам’яті своє минуле, бо все, що там було — це повна маячня. Я йду тільки вперед, не хочу думати, що було вчора, позавчора, позаду сьогоднішнього дня. Моє обличчя і так говорить про мої гріхи та вади. От, наприклад, п’яниця помирає від цирозу печінки. То це хіба Бог його покарав? Зовсім, ні — це його особистий вибір і смерть, до якої він сам себе привів. Добре, що я зупинився — перестав пити. Бо через це втратив кілька десятків прекрасних років. Добре, що схаменувся — щасливий від цього.

Кожна людина на шляху — це ангел, який прийшов або любити тебе, або ж навчити та напоумити. Приклад з мого життя — випивав з другом до пізньої години. Коли вранці йому зателефонував, з’ясувалося, що йдучи п’яним він потрапив під електричку. Він втратив обидві ноги. Прийшов його провідувати, а він і каже: бач, як тобі добре, а я ось… Заглянув під ковдру — страх…

Мій товариш став скромним і життєрадісним, а був гордим. І знаєте, після цього випадку його життя стало кращим — слава письменника, родина, протези. Але він почав жити. А так взагалі б зів’яв, як осінній лист. Інколи випробування і втрати — це наш шанс на зміни. І коли Бог заподіяв нам біль, то значить — це нам на користь.

Часто думав над тим, для чого люди приходять у цей світ. І в тій каруселі кайфу, алкоголю і постійних бійок, я думав, що я головний. Але ж ні — ми приходимо в цей світ, щоб жертвувати. Жертвувати собою заради когось, віддавати своє життя, щоб іншим його зберегти. І тут не важливо, чи ти вірянин, чи ходиш до церкви, чи ставиш свічки. Головне — твої вчинки.

Наприклад, у Чечні коли один із жовторотих солдат випадково висмикнув чеку, підполковник кинувся на гранату і врятував своїх братів. Але він не мав слави святого — він комуніст, який свічок точно не ставив. От він полетить в рай — це точно.

Взяти шлюб — велика відповідальність за двох, за дві дороги, які мають сплестися в одну. Але без болю та жертв заради партнера. Проявити любов дуже просто — достатньо просто помити посуд, сказати гарне слово та усміхнутися.

Розкрити секрет християнської віри може лише та людина, яка наважиться на дії. Ну от зателефонуйте своїй подрузі, з якою роками воюєте. І скажіть щось такого плану — була не права, зустріньмося — і вона згодиться. Тоді відчуєте, що таке душевна благодать. Що таке радіти не новій сукні, а новим відчуттям в душі. Але, щоб такого досягти, треба щохвилини бути в тонусі й думати, як вплинуть ваші слова на подальше життя.

І не судіть інших — вам не знати, що це за людина. А якщо впевнені, що перед вами злодій, то ви точно сході чимось на нього. Значить — мали досвід крадіжки.

Тому треба любити себе, тоді вдасться віддавати цю любов тим, хто оточує. А вони — у свою чергу ділитимуться з вами.

Бути щасливими — це означає відчувати свою душевну чистоту в цей момент. А не тоді, коли в тебе повний гаманець, дорога машина, висока зарплата. Це такі речі, які в одну мить можуть зникнути та залишиться лише те, що в тебе всередині — Дух Святий.

Запитуй себе, чи приніс ти користь сьогодні комусь зі своїх знайомих? Чи не дарма Бог подарував тобі день життя?

Знаєте, коли мені 60, я зрозумів, що багато втратив. Мене заспокоюють, що коли ти пив, ти написав безліч хороших пісень. Але я ж розумію, що я їх народив всупереч моїй пристрасті до алкоголю. Не в ньому ж була річ, а в мені, в моїй душі. І от зараз всім кажу, живіть, доки молоді, не витрачайте ні секунди на дурість. Коли мене зрозумієте, може бути пізно — треба думати про це зараз, коли ще наркотик і алкоголь не взяв вас в полон.

І зрозумійте, що кожна людина на шляху — ангел, який посланий вам з небес, щоб направити на вірний шлях. Так говорить Петро Мамонов, якому пощастило зрозуміти: що в житті головне.