А ви вмієте правильно мріяти? Кажуть, що на небесах іноді сміються над нашими мріями, які ми не можемо точно передати. Притча “Реєстратура бажань” – це наука про те, як важливо ставити перед собою точні цілі, щоб їх досягти.
– Реєстратура бажань на зв’язку.
– Побажання від жінки, смертної А1Д8К6 – хоче собі чоловіка.
– То якого судженого хоче твоя принцеса?
– Хоче, щоб був надійний. “Такого, коли б що не сталося — був завжди біля неї”.
– Це всі побажання?
– Усі.
– Фе, ніякої фантазії. Ну що ж, добре, запишу твою смертну в пару до сіамського близнюка. Ало, реєстратура бажань на проводі.
– Хоче маля. К18Р3Б46.
– Яке саме?
– Будь-яке… Мабуть…
– Стать? Вік який? Що зі здоров’ям? Якої зовнішності? А вміння з попередніх життів залишати?
– Гм… Иии… Немає таких даних.
– Ну тоді й ніяких претензій. Реєстратура, напевне, мазохістських бажань.
– Треба виручити грошима. Для С4Ж9Ф1.
– Скільки просить?
– 3 000 000 гривень.
– А чого саме три?
– Ну просто так подумалось…
– Пересилаю тільки один, щоб наступного разу більш аргументовано думалося. Реєстратура, щоб його, трясця твоїй матері, бажань.
– Від Р2000Б14Х9. Котика білого з великими чорними цяточками, а лапки, ніби в рукавичках. Посеред лоба сердечко чорне. Дуже лагідне і щоб спало разом. Чому просить — потрібен друг, щоб було з кимось гратися.
– Є. Добре, що хоч малята у них відповідальні й вміють загадувати бажання. Реєстратура. Можливо, й бажань, а можливо й — ні. Говоріть.
– Замовлення на гарне життя для Ф30М6Ч1.
– Тобто, що для цієї жінки “гарне життя”?
– Ну щось таке величезне, дуже світле…
– Гм, від такого бажання на думці тільки одне — ядерний вибух. Замовлення відхиляю. Бовдури. А тоді знову будуть скаржитися, що бажання не втілюються в життя. Бажати — це, те є то, як його, треба вміти…
Це, звісно, жартівлива історія про роботу невидимої структури під назвою “Реєстратура бажань”. Де, можливо, і справді працюють от такі оператори, яким треба точно формулювати свої думки, щоб мрії збувалися. Бо на небесах іноді сміються над нашими бажаннями не через їхній зміст. А через те, що ми й самі точно не знаємо, чого прагнемо.