Навряд чи ви пам’ятаєте той час, коли щоб подзвонити комусь по телефону, потрібно було спочатку попросити оператора з’єднати з необхідним абонементом. Це була ціла професія — оператор телефонного зв’язку або телефоністка. Якщо ви хочете зрозуміти як це було, прочитайте “Старий телефон.” Це приголомшливе оповідання Поля Віллардо розповість про дивну дружбу маленького хлопчика і когось, хто сидів всередині телефону.
“Коли у домі з’явився старий телефон, я був ще дуже маленьким. Я ще не міг дотягнутися до гарної чорної трубці, яка висіла на стіні. Адже, я міг тільки дивитися, як батьки говорять по телефону.
Зате я зрозумів, що всередині телефону сидить людина, яка знає про все на світі. До неї потрібно звертатися: “Міс, Будьте Люб’язні”.
Не було такої речі, якої б “Міс, Будьте Люб’язні” не знала. Адже батьки постійно її запитували про багатьох важливих речей — телефони сусідів і розклад поїздів. Одного разу я вирішив у цьому переконатися.
Я вдарив палець молотком, коли сидів вдома один. Мені було боляче і поряд нікого не було, хто б міг мені допомогти. Ось тоді-то я посунув стілець, зняв трубку й сказав у неї:
– Міс, Будьте Люб’язні.
– Слухаю вас, — відповів жіночий голос у трубці.
— Я вдарив палець молотком, — сказав я і заплакав, тому що мені стало себе шкода.
“Міс, Будьте Люб’язні” запитала чи вдома мама. Я відповів, що вдома нікого немає.
– Кров йде? – запитала “Міс, Будьте Люб’язні”
– Ні, — пробурмотів я, — але мені боляче.
– Ящик з льодом зможеш відкрити?
– Угу…
— Тоді візьми лід і доклади до пальця, — сказав голос.
З того часу я почав дзвонити “Міс, Будьте Люб’язні” з будь-якого питання. Я дізнавався, як робити уроки та питав, чим годувати канарку.
Одного разу наша пташка померла. Я, плачучи, зателефонував “Міс, Будьте Люб’язні”, щоб розповісти їй про це. Вона заспокоювала мене, але я продовжував плакати.
– Чому так сталося, що наша пташка, яка так гарно співала, тепер померла і лежить на дні клітки? – запитував я крізь сльози.
Тоді “Міс, Будьте Люб’язні” сказала мені одну річ:
– Просто існують інші світи, де птах повинен співати.
Почувши це, я заспокоївся. А на наступний день я вже телефонував і запитував, як писати слово fix.
У той рік, коли мені виповнилося дев’ять років, моя родина переїхала в інше місто. Я дуже сумував за “Міс, Будьте Люб’язні”, але її голос залишився в старому телефонному апараті, який у свою чергу, залишився в тому місті. У новенькому телефоні, який вже не висів, а стояв у нас на столі, цього голосу не було.
Я завжди пам’ятав про неї та одного разу, через кілька років після закінчення коледжу, коли я був проїздом у своєму старому місті, я вирішив подзвонити їй. Це було, напевно диво, але, коли я набрав номер оператора, то я почув знайомий з дитинства голос “Міс, Будьте Люб’язні”. Я тут же запитав її, чи не знає вона, як пишеться слово fix?
Голос у трубці трохи помовчав, а потім відповів:
– Мені здається, що твій палець вже не болить.
– Невже, це ви, — засміявся я, — Ви хоч знаєте, як наші розмови для мене багато значили?
“Міс, Будьте Люб’язні” засміялася у відповідь:
– А ти знаєш, як багато значили для мене твої дзвінки, — сказала вона. – У мене ж ніколи не було дітей.
Я посміхнувся і розповів цій жінці, як часто згадував про неї всі ці довгі роки. Потім запитав, чи можу я зателефонувати їй, коли знову буду в цьому місті.
– Так, відповіла вона, — Тільки попроси покликати Саллі.
Я подзвонив через три місяці, коли знову потрапив до цього міста. Мені відповів абсолютно незнайомий голос. Я попросив покликати Саллі.
– Ким ви є для Саллі? – строго запитав голос.
Я розгубився і відповів, що я дуже старий друг.
– На жаль, вона померла місяць тому, — відповів голос.
Я майже поклав трубку, як голос поцікавився:
– Вас випадково звуть не Пол?
Я відповів, що Пол.
– Саллі залишила для вас записку, яку просила прочитати, якщо ви зателефонуєте! – сказав голос і прочитав мені записку:
“Скажи йому, що існують інші світи, в яких можна співати…”
Я почув і поклав трубку.
Сподіваємося, що “Старий телефон” нагадав вам про людей, які дуже потребують спілкування. Це приголомшливе оповідання Поля Віллардо про справжню дружбу.
—
Літературний переклад – Ірина Подгурська.
