Не дарма кажуть, що той, хто посміхається — завжди сильніший за того, хто злиться. Справді ж, бувають питання, які не розв’язати кулаками, образами та сварками. Відкрита й щира посмішка може вирішити набагато більше, ніж груба сила та привернути удачу й добро.
Як говорив Будда:
“Злість — це те саме, що голими руками хапати розпечений вугіль та кидати ним в іншого. Опіки отримує тільки той, хто брав його до рук”.
Існує думка, що життя будується на тому, що для людини головне. На тому, що знаходиться в її полі зору та до чого прикута увага. І коли все летить шкереберть, відразу не знаєш, за що хапатися, як виправити цю ситуацію, з чого знову почати. Терпіння — тільки терпіння допоможе сконцентрувати увагу на тому, що було важливим раніше. Якщо обрати негатив, то це призведе лише до більшого стресу, неспокою та великої злості.
Тому мила, добра усмішка — це запорука того, що хочеться повернути й стабілізувати. Як свідчать життєві приклади, найчастіше сварки відбуваються між близькими людьми. І є два варіанти розвитку подій. Втратити самоконтроль і повністю злетіти з котушок. Або ж думати раціонально і зайти менш емоційно важке розв’язання проблеми.
І лише імпульсивність, уважність та самоконтроль дає змогу обрати правильний варіант. І все ж краще вирішити все в розмові, де відкрито поговорити про наболіле. Разом з цим і буря емоцій заспокоїться. Як говорив Вільям Шекспір, посмішка може досягти більшого, ніж розмахування мечем.
І справа ж не втому, хто виграв у цій словесній боротьбі. Тут немає переможців і тих, хто програв. Є лише той, хто показав рівновагу і свою користь. Тому посміхайтеся навіть тоді, коли ваш співрозмовник налаштований агресивно. Бо злість — це стежка в нікуди.
Людська лють та гнів настільки охоплює людину, що вона не може ні чути іншого, ні зрозуміло виражатися. І ніхто з тих, що конфліктує, навіть не допускає такої думки, що це він неправий. Крім того, саме гнів затуманює здоровий глузд і людина забуває, що її перемога в результаті не варта нічого.
А той, хто посміхається і не дає волю гніву, виявляється більш стійким, ніж той, хто гнівається. Ба більше, той хто думає, а не кричить, відкриває для себе відчуття терпимості та емоційного балансу. Адже тільки це вміння дає можливість впоратися з люттю, гнівом та втриматися від образ і поганих вчинків. Бо той, хто посміхається — завжди сильніший за того, хто злиться.
