Кажуть, коли двоє обіймаються, їхні серця наче торкаються одне одного й починають битися в одному ритмі. А коли день не вдався, погода не радує, переслідують неприємності, кардинально все змінюється, коли обіймає правильна людина. І сила цього простого жесту діє на обох, як еліксир на душу. Тому відкрийте свої почуття для того, кому це потрібно. Вам теж буде корисно віддати частинку свого настрою іншому. І немає різниці, який він — добрий чи поганий. Бо “плюс” на “мінус” дає тільки хороший заряд.
Людям важливо, щоб їх обіймали в той момент, коли важко на душі. Так вони відчувають підтримку та любов. Комусь така дія здається банальною й не суттєвою. А комусь вона може врятувати життя. Бо ще кілька днів і людина просто здалася б, зламалася б, без віри та підтримки.
Так важливо знати, що є той, хто простягне тобі руки, аби розділити твою емоцію. Це почуття не можна нічим замінити, навіть довгими розмовами.
Дехто говорить, що чуже плече йому не потрібно, що все життя розраховує лише на власні сили. Та як же вони помиляються. Бо обійми — це не лише фізична дія, це розуміння того, що ти не один. Що є людина, яка прийде на допомогу, яка змотивує жити далі, щоб не трапилося. Пам’ятайте, один — у полі не воїн.
Підтримка — це невидимий захист від усього на світі. Вона поверне радість життя, втримає на ногах, попередить невдачі та падіння. Не забувайте про це і не відмовляйтеся від допомоги.
Мабуть, в кожного є друзі, яких ми помічаємо тільки в горі. Бо вони, відчуваючи неладне, вже тут, як тут. Їм не треба довго пояснювати — вони й так розуміють, що трапилося.
Бо це люди, які хочуть бачити вас щасливими. Вони наповнені добром, яке несуть вам. Їм не притаманно радіти чужому горю, неприємностям. Бо ці люди — часточка вас, нерозривна й неподільна. Коли страждаєте ви — їм теж боляче. Тому вони справді готові зробити все, щоб вам було добре.
Ці люди будуть з вами навіть тоді, коли всі осуджуватимуть. Бо розуміють, що всім притаманно змінюватися. Вони приймуть вас з усіма вашими химерами й переконаннями, віковими кризами й заскоками. Бо люблять вас та розуміють, як ніхто.
Отож, цінуйте тих, хто залишається з вами у найважчі хвилини. Тоді, коли ви були нестерпні, грубі, в депресії та розпачі. Вони вас не покинули, а робили все, щоб подолати ці складнощі. Дякуйте цим людям за тепло, щирість, відданість та витрачений час на вас. Бо вони особливі, унікальні — таких більше не буде. Бережіть ці стосунки, як найдорожчий скарб.
Зрозуміти іншого та ще й підтримати — це просто унікальне явище. Не забувайте про це й тоді, коли ваше життя наладиться.
Бо у цьому насиченому світі так мало залишилося тих, хто ладен віддатися проблемам іншого. Прийти, вислухати, поговорити, обійняти й заспокоїти. Це дорого варте. Не забувайте про тих, хто обійняв вас у скрутну хвилину. І самі даруйте це почуття тому, хто потребує. Бо як би важко не було на душі, все змінюється, коли обіймає правильна людина. Не забувайте про це ні на мить…
