Сімейна вечеря щонеділі — традиція, яку шанували багато поколінь наших предків. Щотижня вона збирала за столом батьків та дітей, дідусів та бабусь, братів та сестер і навіть дядьків та тіток з їхніми сім’ями. Нині це майже забута традиція, якої не вистачає, аби розділити горе й радість великої родини.
З дитинства пам’ятаю, як моя бабуня щонеділі звала всю рідню на гостину. А як частувала — це просто шик. В її голові були тисячі рецептів, які вона удосконалювала й подавала до столу щоразу щось новеньке.
Але ж насправді головною була не страва, яку ми разом готували на кухні. А сам процес — змішувати інгредієнти, мити й розставляти посуд, накривати стіл. Тут творилася магія спілкування — всі сміялися, ділилися своїми проблемами та планами. Ми просто насолоджувалися спільно проведеним часом.
Але тоді мені було не втямки, як це важливо. Мені просто це подобалося. Лише з плином років, зрозуміла, що ці обіди й вечері мали особливу місію.
“Коли родина обідає разом, вона й процвітає — теж разом”, – вважає психолог. І наголошує, що спільний прийом їжі — це час для родинного єднання. При чому, коли за одним столом сидить кілька поколінь, то проходить важливий обмін різних точок зору. Це позитивно впливає на виховання майбутнього покоління дітей.
Але збиратися разом корисно й дорослим. Поспілкувавшись з близькими людьми, вони відчувають полегшення й приплив сил.
Відомий філософ Енн Фішель говорить, що спільні обіди щотижня мають багато переваг
- Розвивають пізнавальні навички у малюків
- Поповнюють словниковий запас підлітків
- Поліпшують роботу серця та здоров’я судин
- Це відмінна профілактика розладів харчування
- Проти депресії та стресів
Бо весь “смак” від цих обідів зосереджується не в стравах, а родинній атмосфері за столом. Тут можна обговорити, як минув тиждень, згадати про щось дороге всім членам родини, щось планувати та навіть грати в сімейні забави.
Нині насичене життя вибило з нашого тижневого графіка сімейні зустрічі. Проте, коли захотіти — це можна знову організувати. Ба більше, обов’язки з організації сімейних посиденьок можна розподілити між усіма членами родини. Так усі будуть залучені до процесу — і дорослі, й діти.
“Людина не може думати, любити й спати, коли смачно не пообідала”, – це слова британської письменниці Вірджинії Вульф. Мабуть, вона має рацію. А тим більше, сімейна вечеря щонеділі це відмінний варіант, щоб і поїсти, і поговорити. Ця майже забута традиція, якої не вистачає, навчить всіх членів родини бути єдиними, коханими й людяними.
