Наші пращури говорили: “Хліб — Дар Божий”. Однак, той хліб, який вони пекли, виготовлявся зовсім за іншою технологією, відмінною від сучасної. Зараз же хліб печуть, використовуючи термофільні дріжджі, які з’явилися в нашому світі відносно недавно — в середині минулого століття.
Знамениті селянські закваски готували з житнього борошна, соломи, вівса, ячменю, пшениці. Хліб виходив більш грубий, але в ньому зберігалися всі корисні речовини, які містяться в злаках. До того ж, при випічці цей хліб набував незабутнього смаку та аромату. Такий хліб міг не черствіти та не пліснявіти навіть через рік.
Ось уже кілька десятиліть хліб печуть по-іншому. І використовують для цього не природні закваски, а термофільні дріжджі, які були розроблені штучно. Технологія їх приготування — жахлива і антиприродна. Виробництво пекарських дріжджів засноване на розмноженні їх в рідких поживних середовищах. Мелясу, чи чорну патоку розбавляють у воді і обробляють за допомогою хлорного вапна, а потім підкислюють сірчаною кислотою.
Давно вже б’ють на сполох вчені всього світу. Розкрито механізми негативного впливу термофільних дріжджів на організм
Термофільні дріжджі, різновиди яких вживаються у спиртовій промисловості, в природі не зустрічаються. Вони не руйнуються ні в процесі приготування, ні під час вживання людиною. Дріжджові клітини-кілери вбивають чутливі, менш захищені клітини організму шляхом виділення в них отруйних речовин.
При випічці грибки повністю не гинуть, оскільки здатні витримати навіть 500-градусне навантаження і, потрапляючи до організму, розмножуються та атакують флору кишківника, знищуючи її.
Токсичний білок діє на плазмові мембрани, збільшуючи їх вразливість для патогенних мікроорганізмів та вірусів. Дріжджі потрапляють спочатку до клітин травного тракту, а потім вже у кров. Термофільні дріжджі розмножуються в організмі в геометричній прогресії та дозволяють патогенної мікрофлори активно жити та розмножуватися.
Вживання продуктів, на основі термофільних дріжджів, сприяє утворенню піску, а потім і каменів у жовчному міхурі, печінці, підшлунковій залозі, виникненню запорів та утворенню пухлин. У кишківнику наростають процеси гниття, розвивається патогенна мікрофлора.
Лікарі з сумом відзначають критичне зниження рівня кальцію в крові у дітей. Крім того з’явилося ще одне серйозне захворювання — ацидоз, що означає порушення кислотно-лужного балансу. Наростає втома, дратівливість, з’являються швидке фізичне і розумове стомлення, нудота, гіркота в роті, сірий наліт на язику, гастрит, чорні кола під очима.
Крым цього, рафіноване борошно стає продуктом, який грудкою лягає на дно шлунка і зашлаковує наш організм. Щоб відновити здоров’я нації, потрібно повернутися до випічки хліба з допомогою дріжджів, що існують в самій природі.
Альтернативні рецепти
Прісний хліб
Спосіб приготування прісних коржів в домашніх умовах
- 1 стакан води
- 2,5 склянки борошна
- 1,5 чайної ложки солі (або за смаком)
Додати сіль до води. Тонкою цівкою поступово всипати борошно до солоної води. Замісити тісто. Потім тесту дати постояти десь 20-30 хвилин. Розігріти пательню. Тоненько розкатати корж. Підсушити його кілька секунд на розпеченій сковороді з обох сторін. Всього виходить 10-12 коржів. Готові коржі необхідно скропити водою, інакше вони будуть хрусткі. Зберігати коржі краще в целофановому пакеті в холодильнику не більше, ніж 3 доби.
Хліб з пророщених зерен пшениці
Вологі, пророщені зерна пшениці пресують у коржі, потім підсушують на відкритому сонці, можна на гарячому камені.
Прісні коржі та булочки на мінеральній воді
Це найбільш економічний спосіб, він простий і доступний кожному.
Просіяти прокалене борошно. Розвести його мінеральною водою. Сформувати коржі або булочки. Помістити їх в попередньо розігріту піч.
Домашні дріжджі
- Взяти 100-200 грамів родзинок. Промити їх теплою водою і помістити до пляшки з широким горлом. Зверху – залити теплою водою.
- Додати трохи цукру, зверху зав’язати марлею в 4 шари та поставити у тепле місце.
На 4-5-ту добу коли почнеться бродіння, можна ставити тісто. Воно буде запашним і не кислим.
Дріжджі з сухого хмелю
Залити хміль гарячою водою (один до двох) і прокип’ятити у каструлі. Якщо хміль буде спливати, його треба топити у воді ложкою. Коли води залишиться вдвічі менше початкового обсягу, його слід зцідити.
В стиглому теплому відварі розчинити цукор (1 ст. ложка на 1 склянку відвару), змішати з борошном (0,5 склянки борошна на 1 склянку відвару). Потім поставити до теплого місце на дві доби для бродіння.
Готові дріжджі, розлити у пляшки, закупорити та зберігати в прохолодному місці. Для приготування 2-3 кг хліба необхідно 0,5 склянки дріжджів.
Дріжджі зі свіжого хмеля
До емальованої каструлі закласти свіжий хміль, залити його гарячою водою і варити десь годину, прикривши кришкою. Потім відвар трохи охолодити та всипати солі, цукру та 2 неповних склянки пшеничного борошна. Замісити масу до гладкості і поставити ії в тепло на 36 годин.
Після цього натерти пару очищених варених картоплин, змішати їх з дріжджами та знову дати побродити в теплі десь день. Готові дріжджі розлити у пляшки та щільно закрити пробками. Витрата таких дріжджів — чверть склянки на кілограм борошна.
Солодові дріжджі
Солод — це пророщене в теплі та у волозі хлібне зерно, засушене і добряче перемелене.
1 склянку борошна і 0,5 склянки цукру розвести в 5 склянках води, додати3 склянки солоду і варити приблизно 1 годину.
Дати трохи охолонути, потім ще теплий розчин розлити по пляшкам, нещільно прикрити пробками та поставити на добу до теплого місця. А потім – на холод.
Витрата цих дріжджів на приготування хліба така же, як і дріжджів з сухого хмелю.
Цей матеріал має інформаційний характер.
Літературний переклад – Ірина Подгурська
