Як дізнатися, чи потрібно вам звернутися до лікаря з приводу можливого виникнення виразки? Перед тим, як прочитати список симптомів, важливо отримати уявлення про основи анатомії травної системи, різних видах виразок і доступні варіанти лікування.
Що потрібно знати про анатомію травної системи
Шлунок має форму нирки і розташовується зліва під ребрами. Перш, ніж потрапити у шлунок, їжа проходить через стравохід і м’язовий клапан – нижній стравохідний сфінктер.
На нижньому краї шлунка є ще один сфінктер – сфінктер воротаря. Він з’єднує шлунок з початковим відділом тонкого кишківника – дванадцятипалою кишкою.
Довжина дванадцятипалої кишки становить близько 30 сантиметрів – вона допомагає організму регулювати кількість їжі, що виходить зі шлунка.
У стінках шлунка є залози, які виробляють кислоту і пепсин – фермент, що допомагає перетравлювати їжу. Крім цього, в шлунку виробляється слиз, який захищає слизову оболонку від кислоти.
Якщо у травному тракті утворюється виразка, то цей захист від кислоти може зруйнуватися. Найчастіше це є результатом зараження бактерією хелікобактер пілорі (H. pylori). Кислота утворює тріщини у внутрішній оболонці дванадцятипалої кишки, або шлунка.
Це пептичні виразки або виразкова хвороба
Окрема назва залежить від їх місця перебування у травному тракті. Іноді ці виразки можуть гоїтися самі по собі. Але у 35% випадків, виразки шлунка призводять до серйозних ускладнень. Таких, як кровотеча або перфорація (прорив) стінки шлунка, якщо не лікувати їх належним чином.
До інших ускладнень відносяться кровотеча і запалення шлунка, або дванадцятипалої кишки, інфекція, звуження або закупорка. При яких, дванадцятипала кишка відходить від шлунка. В останньому випадку, сповільнюється вихід їжі зі шлунка до тих пір, поки не буде блокований повністю. Це може викликати блювоту.
Як зрозуміти, чи є у вас виразка?
Симптоми виразки можуть злегка відрізнятися у залежності від місця її розташування, ступеня запалення, а також наявності часткового блоку дванадцятипалої кишки.
Більшість симптомів зазвичай відчуваються у районі епігастрію – у верхній частині живота, прямо під грудиною.
До цих симптомів належать:
- Ниючий біль або печіння у середній або верхній частині живота між прийманням їжі, або у нічний час
- Відчуття ситості або здуття після вживання невеликої кількості їжі
- Посилення симптомів при вживанні жирної їжі
- Блювота
- Печія
- Втрата ваги, хоча ви і не намагалися
- Відрижка
- Втрата апетиту
- Нудота
Наслідками важких випадків можуть бути:
- Темний або чорний колір калу внаслідок кровотечі
- Блювота кров’ю (схожою на кавову гущу)
- Сильний біль у середній і верхній частині живота
- Утруднене дихання
- лювота частково перевареної їжею внаслідок закупорки
Загальні і нетипові причини виразки
У деяких випадках, симптоми виразки можна усунути, видаливши причинний фактор. Наприклад, ліки можуть вплинути на якість слизової оболонки шлунка, знижуючи захист від нормально вироблюваної кислоти.
До лікарських препаратів, які володіють таким ефектом, відносяться нестероїдні протизапальні препарати, такі як ібупрофен, аспірин або напроксен. Навіть покриті шлунково-резистентною оболонкою, ці препарати можуть підвищити шанси збільшення вироблення кислоти та утворення виразки.
Виразку може викликати:
- надмірне споживання алкоголю,
- паління,
- жування тютюну,
- променева терапія шлунка.
Надмірне виробництво кислоти може також бути результатом гастрином – пухлин, які утворюються у клітинах, які виробляють кислоту в шлунку.
Однак, найбільш поширеною причиною виразок у шлунку або дванадцятипалої кишки є надлишковий зріст бактерій H.pylori. Ці бактерії руйнують слизову оболонку, яка захищає внутрішню оболонку шлунка від дії шлункової кислоти.
У 2005 році Нобелівська премія з фізіології і медицини була присуджена лікарям Баррі Маршаллу і Джей Робіну Уоррену за відкриття ними зв’язку між бактеріями хелікобактер пілорі, гастритом і виразковою хворобою.
Цінність шлункової кислоти
Шлункова кислота необхідна не тільки для травлення і розщеплення їжі, яку ви їсте, але і для захисту організму від зростання бактерій.
Шлунково-кишковий тракт – будинок для більшої частини вашої імунної системи, яка захищає від загарбників, виробляючи кислоти і підтримуючи зростання колоній корисних бактерій. Вони діють як ваша оборонна армія.
Середовище в шлунку, як правило, дуже кисле (рН 4). Воно виступає як захист від шкідливих патогенів, які не здатні вижити у таких кислотних умовах. Велика частина її представлена соляною кислотою і пепсином. З віком, після 30-40 років, шлунок починає виробляти менш кислоти і дає менше захисту.
Незалежно від причини зниження рівня кислотності – від віку або приймання антацидних препаратів – існують вторинні ефекти, які можуть негативно позначитися на здоров’ї.
Надмірний ріст бактерій
Відсутність шлункової кислоти збільшує зріст бактерій у шлунку. Це може стати причиною порушення всмоктування поживних речовин і призвести до запалення стінки шлунка.
Порушення всмоктування поживних речовин
Однією з найбільш поширених причин порушення функції травлення і всмоктування поживних речовин є зниження вироблення шлункової кислоти. Це відбувається як у людей у віці, так і у тих, хто довго приймає антацидні препарати. Кислота розщеплює білки, активує гормони і ферменти і захищає кишківник проти надлишкового зросту бактерій.
Відсутність кислоти призводить до нестачі заліза, мінералів і неповного перетравлення білків. Крім цього, це може стати причиною дефіциту вітаміну B12.
Зниження опірності інфекціям
Ротова порожнина, стравохід й кишківник – це будинок для корисних бактерій. Але шлунок при цьому – стерильний. Шлункова кислота вбиває більшість бактерій, що потрапляють з їжею або питвом, захищаючи шлунок і кишковий тракт від аномального росту бактерій. Водночас, вона запобігає потраплянню бактерій, що живуть у кишківнику, до шлунку.
Зменшення кислотності в шлунку, змінює його pH і дає можливість розвиватися бактеріям ззовні. Деякі антацидні препарати знижують кислотність шлунка на 90-95%, збільшуючи ризик зараження сальмонелою, c. difficile, лямбліями і лістеріями.
Інші дослідження пов’язали приймання препаратів для зниження кислотності з розвитком пневмонії, туберкульозу та черевного тифу. Порушення мікрофлори кишківника впливає на імунну систему і підвищує загальний ризик зараження
ІПП та Н2-блокатори лікують симптоми, а не причину
Коли ІПП були вперше затверджені Управлінням з контролю за продуктами харчування й ліками США (FDA), термін їх застосування не перевищував шести тижнів. Однак сьогодні, нерідко доводиться зустрічати людей, які приймають ці ліки понад 10 років.
І ІПП, і H2-блокатори можуть спочатку зменшити симптоми. Оскільки вони знижують кількість кислоти, що виробляється у шлунку. Тим самим, вони зменшують кислотність, яка впливає на утворення виразок. Однак зниження кислотності також стимулює зріст бактерій.
Крім цього, коли ви перестанете приймати ці препарати проти кислотності, остання буде рости, призводячи до збільшення утворення виразок від впливу кислоти на стінки шлунка. Ось чому не рекомендується кидати приймання одним махом. Його потрібно зменшувати поступово. Правильне лікування враховує дію, яка викликала виразку шлунка.
Можливо, вам буде потрібно скоротити або припинити приймання НПЗП і зменшити споживання алкоголю або частоту вживання тютюну. Існує кілька методів, які ви можете обговорити з лікарем, щоб визначити, чи не пов’язані ваші пептичні виразки з H.pylori.
Уреазний дихальний тест з ізотопами вуглецю
H. pylori перетворює сечовину на діоксид вуглецю. За десять хвилин після приймання спеціальної речовини з сечовиною, вимірюють вуглекислий газ у вашому диханні. За допомогою цього тесту можна точно визначити, чи є у вас інфекція H.pylori. Крім цього, його застосовують, щоб з’ясувати, чи було успішним лікування.
Аналіз крові
Цей аналіз допоможе виміряти антитіла до H.pylori, щоб визначити, чи піддавалися ви впливу цієї бактерії. Тест може давати позитивні результати протягом декількох років після зараження. Тому, його не можна застосовувати для визначення успішності лікування.
Аналіз калу
H.pylori можна виявити у калі, тому цей аналіз допоможе визначити, чи є у вас інфекція.
Біопсія тканин
Це найточніший метод, щоб визначити, чи є у вас інфекція. За допомогою процедури ендоскопії (амбулаторно), з внутрішньої стінки шлунка відщипують зразок тканини.
Ефективні варіанти лікування може обирати тільки лікар, після повного обстеження.
Ця стаття несе інформаційний характер. Будь-які симптоми і методи лікування обговорюйте зі своїм лікарем. Пам’ятайте про шкоду самолікування і будьте здорові.
Літературний переклад – Маруся Фріман
