Ще до карантину мені вдалося побувати на батьківщині Моцарта, в Зальцбурзі. Я полюбила не тільки природну красу цього чудового міста, але і його десерти.
Я довго не наважувалася приготувати найзагадковіший австрійський десерт, поки не отримала цей рецепт. Приказка «У страху очі великі» повністю описує приготування цього десерту.

Зовнішній вигляд десерту символізує пагорби, що оточують Зальцбург, а цукрова пудра – засніжені вершини. Традиційно цей десерт подають з журавлиним сиропом або вершками. Що сказати, я готую цей десерт з малиною!

Нам знадобиться:
- 100 г цукру
- 5 яєць
- 50 г малини
- 2 столові ложки борошна
- 1 столова ложка крохмалю
- 0,5 чайної ложки ванільної есенції
- цедра лимону
- 0,5 чайної ложки розпушувача
- дрібка солі
- цукрова пудра
Для сиропу:
- 50 г малини
- 40 мл вершків
- 10 г цукру
Приготування
Відокремте жовтки від білків. Вам знадобиться 5 білків та 3 жовтки. Збийте білки з дрібкою солі до утворення густої піни, потім продовжуйте збивати, додаючи цукор.

Вилийте жовтки в окремий посуд, додайте до них цедру лимона та ванільну есенцію. Добре перемішайте, поступово додаючи білкову піну. Додайте борошно, крохмаль і розпушувач. Все обережно перемішайте лопаткою.

Форму для запікання треба змастити невеликим шматочком вершкового масла, потім викласти половину тіста. Зверху рівномірно розподілити малину і потім з другої половини тіста сформуйте піки (пам’ятаєте, що це гори навколо Зальцбурга).

Випікати десерт в розігрітій до 180 градусів духовці 20 хвилин.
Зверніть увагу, що піки повинні бути золотистими, але не темними. Якщо пагорби стають коричневими занадто швидко – потрібно знизити температуру в духовці. Найголовніше – не відкривайте духовку до кінця процесу, інакше десерт опаде.
Поки десерт запікається, можна приготувати малинову заправку. Для цього потрібно збити вершки та цукор й змішати повітряну масу з малиною.

Після того, як десерт запечеться, посипте його цукровою пудрою. Подавайте з малиновою заправкою. Смачного!

А щоб дізнатися більше про цей рецепт, подивіться відео.
Літературний переклад – Маруся Фріман