"Проблема дітей — дебільні батьки" – інтерв'ю з педіатром

33139
Проблема дітей — дебільні батьки - інтерв'ю з педіатром

З багатьох інтерв’ю з литовським педіатром Петерісом Клявою напрошується один висновок. “Проблема дітей — дебільні батьки”, – кожного разу наголошує відомий лікар. Як же правильно і без образ зрозуміти ту думку, якою ділиться фахівець? Просто уважно прочитати, вникнути в суть його меседжу і зробити висновки для себе.

Наша редакція підібрала для вас основні тези, які розкривають таке критичне зауваження дитячого лікаря. Його вже охрестили “доктором Хаусом”. Такий же відвертий у висловлюваннях, безмірно любить своїх маленьких пацієнтів та відкрито говорить про діагнози й те, звідки беруться ці хвороби у малечі.

Литовський педіатр Петеріс Клява
фото ytimg.com

-У чому ж причина того, що діти травмуються і помирають?

-Все тому, що більшість батьків просто дебільні. Як зауважує наш охоронець, 60-70% батьків, які привозять свою малечу до нашого закладу, не пристібають їх ременем безпеки. І возять дітей на передньому місці, весь час наражаючи їх на небезпеку загинути в ДТП. Я щодня бачу системне батьківське невігластво, тупість і неуважність.

Наприклад, дитя випило хімічний розчин для чищення труб. І все тому, що він стояв у кухні під раковиною в пляшці з-під лимонаду. Наші батьки настільки “уважні”, що діти топляться у водоймі просто на їхніх очах. А ще цінують свою безмежну свободу, проявляючи це навіть в тому, що не мають культури миття рук.

Перше — ця байдужість і неуважність з’являється через те, що батьки ще не додивилися всі пости в соцмережі, втомилися на роботі. Не передивилися всі передачі по телевізору. А ще кивають на те, щоб їх підтримала держава. Друге — не всі мають жити в ситості, чистоті і багатстві. От уявіть, якби всі-всі користувалися благами цивілізації, то Земля вже давно б стала пусткою.

У той час, як покращуються умови та методи лікування, рівень відповідальності батьків за своє чадо — стрімко падає. Ось кілька реальних прикладів.

Під час пікніка дитина облилася рідиною, якою розпалюють мангал, і загорілася. Привезли в лікарню, батько почав командувати лікарями — що і як треба робити. Пояснили йому, що зараз приїде поліція і доведеться пояснювати, як таке могло статися. Бо командувати треба було там, коли дитина гралася з цією вогненебезпечною рідиною. І вмикати мізки, щоб зрозуміти, якими будуть наслідки такого заняття.

Бабуся консервує огірки. Малюк, якому 4 роки, взяв пляшку з написом “Кола” і напився. Там була оцтова есенція.

Маманя засмагає біля річки на палючому сонці. Біля неї весь день “смажиться” дитина. В лікарню привезли червоне маля, наче його окропом хтось облив. І що сказати цій мамі?

Батькам треба ставити мізки на місце і завжди думати про наслідки та, як їх можна уникнути. Бо є ситуації, які апріорі не мають ставатися.

-Що ви маєте на увазі?

-Вся хімія та ліки мають бути недоступними для дітей — і крапка. Та зберігатися у своєму автентичному пакуванні, а не в пляшках з-під “Лимонаду” чи “Коли”. А ще довести батькам важливість елементарної безпеки їхніх дітей. Наприклад, ті ж каски для велопрогулянок. Якщо у батьків є мізки, то вони захищають своїх дітей.

-Чи є взаємозв’язок між рівнем розвитку суспільства і вихованням дітей?

-Звісно! Настільки обмежені розумові здібності людини, настільки вона бачить і світ. З цим треба боротися, щоб не передати таку ж “науку” і своїй дитині. Прикро, коли своїх домашніх улюбленців вичісують, викупують, навіть виціловують. А деяким дітям такого й не снилося…

-Хто має бути лідером — тато чи мама?

-Взагалі-то родина має триматися на батькові. Але останнім часом ці представники сильної статі так деградували, що важко визначити головного. Боротися з таким явищем можуть лише спеціальні табори піонерів та скаутів, які раніше виховували справжніх чоловіків. Саме тому мама-одиначка теж не зможе виростити зі свого сина чоловіка, лише — синочка.

Нашим людям треба вчитися виховувати своїх дітей. Це така ж наука, як і предмети, які вивчають в школі, ВНЗ і т.д. Саме про це я розповідаю на своїх лекціях. Червоні дипломи про вищу освіту в цьому не помічники. Так само, як і двійки в шкільному атестаті не завадять такому батьку виховати хорошого нащадка. Все у нас в голові й розумінні того, як це робити. А процес цей нелегкий, іноді навіть занадто болючий.

Був випадок, коли батьки віддали серце сина, який помирав, іншій дитині. Для цього вчинку їм не потрібно було бути академіками, супер інтелектуальними людьми. Вони виявилися мудрішими за інших, більш розвинутими. Вони мали більше любові та розуміння…

Інша історія про молоду мамочку з кримінальним минулим. Її дитина народилася дуже хворою, лежала в реанімації. А ця персона продовжувала вести свій звичний спосіб життя. Вона поцупила в іншої мамочки мобільний телефон. І що ти їй скажеш? Як виховаєш? Вже запізно — просто в дитинстві її недолюбили, недообнімали, недоцілували. Щоб прибрати з цього списку оцей префікс “недо” батьками треба як мінімум 32 рази на день гладити свою малечу. Через дотик діти відчувають тепло, розуміння і батьківську любов.

-Так, а що таке любов для вас особисто?

-Це і поняття і стан людини. Коли говорити про поняття — то це відповідальність, можливість передавати комусь свої знання і виконувати свої зобов’язання. А з точки зору духовності — це співчуття людини.

Можливо, ось таке гостре інтерв’ю з педіатром підкаже сучасним батькам, як же вберегти своїх дітей. Бо лікар переконаний, що проблема дітей — дебільні батьки, які просто не виконують чи не вміють виконувати свої обов’язки як годиться.

Поділіться коментарем