А чи знали ви, що влада та ЗМІ мають арсенал для зомбування широких мас населення? Вони використовують 10 трюків, щоб тримати маси під контролем. А ми можемо навіть не здогадуватися про це.
Відомий професор мовознавства, філософ, громадський діяч та політичний аналітик, Ноам Хомський, розкрив ці гачки, на які потрапляють люди. Цьому він присвятив цілу книгу. Наша редакція подає уривки з неї, щоб кожен мав змогу коротко ознайомитися, як грати свою роль, коли тебе вважають маріонеткою.
Відволікають увагу
Інформаційний простір весь час пічкають повідомленнями, які мало значать для суспільства. А тим часом, прикривають більш значущі й важливі політичні та економічні рішення. Замість цінних знань та розжовування важливої інформації, у пресі з’являються легкі новини про спорт, шоу-бізнес і т.д.
Штучно створена проблема та її блискавичне вирішення
Проблемні ситуації створюються навмисне. Все для того, аби люди вимагали їх розв’язати. І, як на диво, у влади вже є пропозиція, як цього уникнути та запобігти. От, наприклад, теракти з численними жертвами змусять людей до того, щоб влада прийняла закони, що обмежують. І все добровільно — заради безпеки. Бо люди налякані.
Крок за кроком
Такі інструменти впливу використовують повільно — без поспіху. Кажуть же, вода — камінь точить. Наприклад, безробіття, безгрошів’я, занепад економіки в один момент відразу викликав би хвилю протестів, революції. А, якщо потихеньку, то складається враження, що ми з цим ще і боремося.
Відтермінування
Більш легко люди погоджуються чимось пожертвувати, коли це буде у майбутньому. Тому влада й використовує такі гачки, як непопулярне зробити “болючим”. І поступово, даючи надію суспільству на зміни, йти своїм задуманим шляхом. А за цей час, дивись, люди й змиряться з тим, що це питання й справді дуже важко розв’язати. Тому й самі згодні будуть чекати ще і ще.
Розмови, як з дітьми
Всі, хто хоче ввести дорослих в оману, намагаються спілкуватися з ними, як з малою дитиною. Це і стиль, і прості слова, й інтонація. А все тому, що у відповідь хочуть почути таку ж дитячу реакцію — без критики (бо дітям це просто не властиво).
Гра на емоціях
Надмірні емоції просто блокують людей до раціонального аналізу. Вони захоплюють й відмикають здоровий глузд. Люди не чують смислу, а керуються відчуттями, які виникають на основі емоцій.
Невігластво — в пріоритеті
Жодна влада не зацікавлена, щоб народ був занадто освіченим. Все ж краще керувати темними, тими, хто не докопується до методів та засобів їхнього управління.
Мода на тупість
Як не дивно, але уряд теж знається на моді. Щоправда, його місія показати більшості, що нині в моді тупість, вульгарність та невихованість. Схоже, що саме тому часто народні мужі й стають такими ж яскравими прикладами. Бо їхні скандали та витівки тільки й чути у ЗМІ та по телебаченню.
Програмування на самознищення
Якщо весь час доводити людині, що це не система гнила, а сама людина тупа, то вона опустить руки. Й, звісно, в усіх гріхах буде винити тільки себе та свою бездіяльність. А це вірний шлях до самознищення.
Влада знає більше тонкощів про людей, більш ніж вони самі. Завдячуючи розвитку науки в області біології, психології, фізіології та нейробіології, владні світу цього тримають в руках ключ від сердець простих громадян. Й це не ми ними керуємо, це вони керують нами, як маріонетками.
Хоча, все ж таки, дають відчуття того, що люди стоять на чолі влади. Ми ж ходимо на вибори, маємо права і т.д. Та це тільки 10 трюків, щоб тримати маси під контролем. А там, за нашими спинами, є ще цілий арсенал для зомбування.
