Про що говорить часте сечовипускання?! Ось що хоче сказати вам організм

16478

Більшість людей часто бігають до туалету через занадто велику кількість рідини, яку вживають. Але якщо ваш стан не пов’язаний з цим, можливо, варто замислитися над причинами. Тому що таким чином, наш організм намагається повідомити про негаразди зі здоров’ям.

Симптоми

Очевидною ознакою є необхідність мочитися частіше звичайного. Це може відбуватися днем й, можливо, вночі (цей стан називається ніктурією).

Симптоми можуть включати:

фото zinoti.lt
  • Ви ходите в туалет понад 8 разів на день
  • Кілька пробуджень серед ночі з сильним позивом до сечовипускання
  • Хочеться до туалету, навіть якщо сечовий міхур порожній

Часте сечовипускання може бути самостійним симптомом і супроводжуватися жаром, болем або підвищеною спрагою.

Які можливі причини?

Часте сечовипускання — це всього лише симптом більш складного стану. Ми поговоримо про найчастіші причини.

Інфекція

ІМП — це загальний термін, що зв’язує цистит, уретрит і пієлонефрит. Якщо інфекція проникла в сечовивідні шляхи, це може викликати часту потребу в сечовипусканні — навіть після того, як ви вже спорожнили сечовий міхур.

Крім частої тяги є й інші симптоми:

  • Біль в сечовому міхурі
  • Печіння при сечовипусканні
  • Незвичайний запах або колір сечі
  • Нудота
  • Біль в боках і попереку
  • Лихоманка, озноб і втома

Інфекції сечовивідних шляхів набагато частіше зустрічаються у жінок, ніж у чоловіків, через анатомічну будову. При появі симптомів не займайтеся самолікуванням — одразу звертайтеся до лікаря.

фото zinoti.lt

Гіперактивний сечовий міхур

Цей стан дуже поширений — за статистикою, майже кожен шостий страждає гіперактивністю сечового міхура. Саме цей стан змушує нас бігти до туалету, навіть якщо сечовий міхур порожній. У деяких випадках цей стан викликає підтікання або нетримання сечі.

На жаль, феномен цього стану ще не досить вивчений. Дослідники вважають, що іноді гіперактивність сечового міхура пов’язана з неврологічними захворюваннями, але часто причина — невідома.

Медикаменти

Діуретики (використовуються для зниження артеріального тиску) і антигістамінні препарати, що допомагають позбутися від надлишку рідини в тканинах, можуть викликати часте сечовипускання.

фото zinoti.lt

Інтерстиціальний цистит

Це хронічне не інфекційне запалення сечового міхура може викликати зменшення його розміру, біль і часте сечовипускання. Ці симптоми виникають не завжди. Іноді пацієнти відчувають тільки біль без бажання, а іноді — тільки невідкладні та часті позиви до сечовипускання.

Вагітність

У міру зростання плоду, тиск на сечовий міхур збільшується. Саме він змушує майбутніх мам часто бігати до туалету.

Діабет

Часте сечовипускання може бути однією з перших ознак діабету. Організм намагається позбутися від надлишку глюкози шляхом збільшення вироблення сечі.

фото zinoti.lt

Неврологічні захворювання

Інсульт, деменція або хвороба Паркінсона можуть пошкодити нерви, контролюючі сечовий міхур. Це, у свою чергу, може призвести до інших проблем, включаючи постійні позиви до сечовипускання.

Рак сечового міхура

Це досить рідкісне явище, але все ж можлива причина частого сечовипускання.

Захворювання простати

Ці захворювання включають доброякісну гіперплазію передміхурової залози, рак і простатит. Ці запальні процеси можуть перешкоджати проходженню сечі скрізь уретру. Внаслідок, сечовий міхур не може бути повністю випорожнитися.

Променева терапія

Один з побічних ефектів опромінення малого таза — почастішання сечовипускань. Радіація може викликати роздратування сечового міхура і сечовивідних шляхів.

Що перевіряє лікар?

Є багато станів, які призводять до почастішання сечовипускання. 

Ось кілька можливих досліджень:

фото zinoti.lt
  • аналіз крові
  • аналіз сечі (для виявлення бактерій або лейкоцитів, які можуть вказувати на інфекцію)
  • цистометрія
  • цистоскопія
  • ультразвукове сканування

Це виліковне?

Як правило, кращий спосіб позбутися від частого сечовипускання — це позбутися від основного захворювання. Це може означати контроль діабету, лікування інфекцій сечовивідних шляхів антибіотиками й так далі.

Якщо проблема пов’язана з гіперактивним сечовим міхуром, лікування може включати зміну дієти, вправи для зміцнення тазу, контроль за споживанням рідини і навіть: «тренування» сечового міхура.

Що це таке?

Це означає, що необхідно дотримуватися графіку сечовипускання з поступовим збільшенням часу між випорожненням сечового міхура. При цьому періоди між відвідинами туалету поступово збільшуються.

Також лікар може також призначити ліки, для розслаблення м’язів і нервів.

На жаль, інтерстиціальний цистит досі не виліковний

Однак є процедури, які можуть полегшити його симптоми. До них відносяться розтягнення сечового міхура, призначення ліків, спеціальні вправи, рекомендації по дієті і способу життя. Іноді, просто виключення певних продуктів і напоїв може допомогти впоратися з неприємними симптомами.

Часте сечовипускання — це не вирок, що псує життя, а симпто. Якщо ви з’ясуєте причину, то зможете повністю позбутися від цієї неприємності. Або хоча б взяти її під контроль.

Стаття несе інформаційний характер. Ставтеся серйозно до своїх симптомів і вчасно звертайтеся до лікаря.


Джерело

Літературний переклад — Маруся Фріман

Поділіться коментарем