"Дайте спокій собі…" – лист для тих, хто забуває бути щасливим

1618
Дайте спокій собі... - лист для тих, хто забуває бути щасливим

Люди в життєвій суєті постійно висувають претензії до себе. І впадають від цього в депресію. Ще б пак, від таких думок, як “не встиг”, “не зміг”, “нездара”, можна почати сильно хандрити. Якщо б хтось вчасно сказав просту фразу: “Дайте спокій собі”, можливо, життя стало б простіше та щасливішим. А цей лист для тих, хто забуває бути щасливим.

фото proza.ru

“Дайте спокій собі!

Мені хочеться шепнути це багатьом на вухо для того, щоб вони перестали вічно в собі колупатися.

Відшукувати недоліки та порівнювати з іншими.

Лаяти себе за минулі вчинки та поспішати зробити наступні кроки. Мучити себе за скоєні помилки та доводити себе до досконалості…

І ніколи при цьому не жити…

Ніколи…

Дайте спокій своїм дітям…

Перестаньте думати, ніби ви точно знаєте, що потрібно для щастя…

Й жити за них з кращих спонукань…

Перестаньте дресувати їх під свої команди, заохочуючи тільки за слухняність…

Та встановлювати для них незаперечні бар’єри, назавжди відбиваючи гарну звичку думати самим…

Перестаньте навантажувати їх своїми амбіціями, намагаючись компенсувати свої невдачі їх успіхами. Можливо, ці успіхи їм не потрібні…

Перестаньте перетворювати їх у нікчем, дозволяючи робити все, що завгодно!

Дайте спокій коханим.

Вони просто люблять вас…

І ви просто любите їх у відповідь, а не приписуйте їм своїх думок, і тих властивостей, якими вони не володіють…

Не обтяжуйте їх усіма своїми бажаннями відразу…

Не виховуйте їх. Припинить робити це постійно…

Не вимагайте нескінченних доказів любові…

Й не принижуйте контролем і патологічними ревнощами…

Не обділяйте їх правом на самих себе, і на особисту територію…

Та не перетворюйтеся в їхніх господарів…

Не мучте критикою і непомірними вимогами…

Дайте нарешті спокій світові.

Станьте частиною цього світу.

Просто милуйтеся ним…

Й робіть свою частку роботи, що випала на вас…

Просто створюйте те, що вам до снаги…

Та приймайте хід життя…

Просто живіть, нарешті…

Ви хронічно не вмієте давати спокій всім, в тому числі собі самому.

Спробуйте заспокоїтися.

І дайте спокій собі!”

Це лист для тих, хто забуває бути щасливим.

Ліля Град. Літературний переклад – Наталія Лаврик.

Поділіться коментарем