"Ходімо, кохана, тебе балувати…" – зворушлива історія, яка бере за душу

4476
Ходімо, кохана, тебе балувати... - зворушлива історія, яка бере за душу

Кожній жінці сподобається, коли її чоловік скаже їй одного разу: “Ходімо, кохана, тебе балувати…”. Після таких слів розумієш, що тебе дійсно люблять. Це зворушлива історія, яка бере за душу.

фото pinimg.com

“Одного разу до нас у косметичний салон прийшла літня пара. Чоловік елегантно притримував за ліктик свою жінку. Одягнені вони були скромно, та й прийшли, здається, пішки. Дивлячись на цих бабусю і дідуся я мимоволі подумала, що вони помилилися адресою. Однак питання жінки розвіяло мої сумніви.

– Я б хотіла зробити у вас манікюр. Якщо можна, прямо зараз, скільки це буде коштувати?

Я мимоволі здригнулася, називаючи вартість. Звичайна ціна манікюру в нашому салоні здалася мені жахливо високою для цієї милій старенької.

Однак замість жінки відповів її чоловік:

– Нам підходить, — сказав він і почав допомагати своїй супутниці знімати пальто.

Я запросила жінку до себе в кабінет. Її чоловік залишився чекати на ресепшені.

Займаючись руками жінки я намагалася з’ясувати причину візиту в салон.

– Ви, мабуть, чекаєте якесь свято? – запитала я жінку. Та розсміялася:

– Ні, ніякого свята. Просто кожен місяць мій чоловік витягує мене кудись причепуритися. Так мені і каже: “Ходімо, кохана, тебе балувати. Ти ж моя жінка, а моя жінка повинна бути найкрасивішою!” Мені вже сімдесят, а він мене все балує. І так вже п’ятдесят років.

Жінка охоче розповідала, а я робила їй манікюр і слухала.

– Коли ми з ним познайомилися, він дуже засмутився, що у мене діряві черевики. На наступне побачення прийшов з новою парою взуття. А взуття тоді дороге було. Та й дістати його було важко. Я як побачила, навіть розплакалася. Кажу йому: “Ти ж все гроші, напевно, витратив! Навіть на цигарки не залишилося!” А він мені відповідає: -“Навіщо мені потрібні цигарки, якщо моя майбутня дружина без черевиків ходить!” Так і посватав мене.

Коли я проводжала свою несподівану клієнтку, то була вражена, як дбайливо поводиться з нею її чоловік. Він допоміг їй одягнути пальто, поправив шнурки на черевиках і похвалив її красиві руки. Він так робив не тому, що вона потребувала допомоги. А тому що вона була його жінкою.

Слухаючи історії своїх чергових клієнток, які скаржаться вони на своїх чоловіків, я розуміла, що таких відносин, як у тієї літньої пари, зараз дуже мало.

Чоловікам суспільство прищепило легке презирство до жіночих слабкостей. Вони в кращому випадку посміюються над бажанням жінки бути красивою. У гіршому — лають своїх дружин за зайві витрати та зневажають їх. Жінки відповідають їм таким же презирливим ставленням. Від цього зростає непорозуміння і множаться розлучення.

Хоча іноді достатньо сказати своїй жінці: “Ходімо, кохана, тебе балувати”, щоб ваша супутниця розквітла у відповідь люблячої посмішкою. Нехай хоча б ця зворушлива історія, яка бере за душу, допоможе подружжю відноситься один до одного трохи обережніше”.

Літературний переклад Ірина Подгурська

Поділіться коментарем