В серці кожної людини завжди залишається куточок, який присвячується Матусям. Наші неньки з нами з першої хвилини з самісінького народження та до останньої. Вони багато чого можуть розказати своїй дитині, але найчастіше вони це роблять подумки. Давайте спробуємо почути те, що залишається не сказаним.

фото i.ytimg.com/vi/KsPPpH7R1qw/maxresdefault.jpg

“Він з’явився у вашому житті, цей маленький клубочок щастя! Ви любите його і в’яжете йому комбінезончик синього кольору. А потім, водите до садочка, шиєте новорічний костюм пірата або мушкетера, вивчаєте назви всіх динозаврів і марки всіх автомобілів. Він тільки ваш — єдиний, любий, коханий маленький чоловік!

Проходить всього кілька років і ваш син йде до школи. Починаються уроки, оцінки, перші зауваження, виклики до вчителя. Ви все це здатні пережити та пробачити. Що б не зробила ваша дитина, ви завжди готові його зрозуміти та любити. Тому що це Ваш Син!

Коли ближче до закінчення школи, ваш син починає приходити додому трохи пізніше звичайного, телефонувати або писати якийсь дівчинці, бігти до неї за першим її покликом — ви й це готові пробачити! Бо розумієте, що у сина вік такий влюбливий. А дівчинка — це все несерйозно, скільки їх ще буде цих дівчаток! Все одно, сама головна жінка в його житті — це ви, його мати!

Але одного разу в житті сина з’явиться дівчина, яка перенесе вас, його мати, на друге місце. Саме до її порад він почне прислухатися і з нею проводити весь вільний час. Неважливо, хто це буде — перша шкільна любов, або однокурсниця з інституту, або співробітниця з роботи. Просто знайте — вона обов’язково з’явиться. Більш того, якось ваш син поставить вас перед фактом, що він більше не буде жити з вами у вашому домі, а буде будувати своє гніздо в зовсім іншому місці.

Одного дня він збере свої речі та відправитися шукати щастя з іншою жінкою, а ви залишитеся вдома, дивитися на старі фотографії. Поступово до вас прийде усвідомлення, що вашого пухкого малюка, вашого хлопчиська, вашого підлітка з гострими колінами більше немає. Є дорослий чоловік, у якого своя сім’я, свої діти. У кращому випадку, він буде зрідка дзвонити та розповідати як справи. Іноді, просити посидіти з онуками. Іноді приходити зі своїм сімейством на свята в гості.

Прийміть це! Подякуйте вашої дитини, що розділила з вами стільки щасливих років життя і відпустіть. Постарайтеся стати другом цьому новому дорослому чоловікові, як колись були люблячої наставницею. І тоді вас чекають довгі роки прекрасної дружби з вашим дорослим сином.

фото s.poembook.ru/theme/7a/80/47/b484958dec633d232c362307b232f27d6159e863.jpeg

Як говорить мудре прислів’я: «Дитина — гість у твоєму домі: нагодуй, виховай і відпусти». Відпустивши свою дитину, ви дасте йому відчути найвищий прояв материнської любові!

Він це оцінить. І буде тягнутися до вас протягом всього довгого життя.

Навчіться дружити зі своїми дорослими синами. І тоді в їхніх серцях завжди залишиться місце, котре присвячується Матусям.