Я не боюся спати на самоті, бо страшніше відчувати самотність у парі. Це сповідь жінки, яка розбиває стереотипи про стосунки.

Я боюся прокидатися поруч з чужою людиною. На жаль, багато людей сьогодні вважають за краще залишатися в нещасливих, односторонніх відносинах (коли віддаєш всього себе, нічого не отримуючи на заміну). Чому? Відповідь проста: вони бояться самотності.

Вони помилково вважають, що якщо ти один, то обов’язково самотній і глибоко нещасний. Як же вони помиляються!

І я знаю це, як ніхто інший. Сама боялася самотності. Одна думка про неї викликала в мене жах. Але мені вистачило кількох невдалих романів з неправильними людьми, щоб, нарешті, усвідомити: «Бути однією — не страшно! А ось що по-справжньому страшно — це жахливі відносини, які буквально вимотують душу!»

Так, моє серце було розбите, і не раз. Було боляче. Тепер мені важко вірити й довіряти. Але одне знаю точно: я більше ніколи та нікому не дозволю втягувати себе в подібні стосунки.

Зараз я одна, але не самотня. Тепер точно знаю, чого я варта. І хто мені потрібен в цьому світі. Заглянула в найзатишніші куточки своєї душі, навчилася любити й поважати себе. Вперше в житті навчилася піклуватися про себе.

Я зовсім не стверджую, що бути у стосунках — це погано. Вони можуть і повинні бути прекрасними. Просто, напевно, мій час ще не настав.

фото tomswallpapers.com

Одне знаю напевно: не боюсь бути однією, боюся самотності поруч з неправильним хлопцем. І ось чому.

Я не боюся бути собою. Я боюся бути поруч з тим, з ким не зможу бути собою.

Не боюсь насолоджуватися часом, проведеним тільки з собою. Боюся бути поруч з людиною, яка не розумітиме мене такою, якою я є. Яка буде критикувати й намагатися переробити. Яка буде вказувати на кожен промах і ігнорувати мої почуття.

Боюся бути поруч з хлопцем, який буде коментувати буквально кожен мій крок. Поруч з яким завжди буду відчувати себе «не такою» і «неправильною».

З хлопцем, який буде постійно порушувати мої кордони й забороняти робити те, що приносить мені радість. Поруч, з яким мені доведеться забути, як це — жартувати, сміятися та іронізувати.

Я не боюся часу, проведеного наодинці. Я боюся часу, проведеного в поганій компанії.

Не боюсь прийти в ресторан поодинці й з задоволенням повечеряти. Сходити на вечірній кіносеанс або на концерт. Або одягти свою найкращу сукню і прогулятися містом. Тому що мені добре в компанії з собою. Я приймаю і люблю себе такою, яка є.

Але я боюся робити це все з людиною, яка не цінує і не поважає мене. Яка супроводжує тебе кудись з таким виглядом, ніби робить велику послугу. З якою тобі навіть нема про що поговорити.

Я не боюся спати на самоті. Я боюся прокидатися поруч з чужою людиною.

Звичайно ж, що мені хотілося б засинати та прокидатися поруч з коханим. Але мені не страшно. Набагато страшніше прокинутися в один день і усвідомити, що поруч з тобою — зовсім чужа людина. Яка буде поруч зі мною за звичкою. За звичкою буде гладити, обіймати, бажати доброго ранку. Ось що дійсно страшно.

Я не боюся робити помилки. Я боюся бути поруч з неправильним хлопцем.

Помилки — це частина нашого життя. Зрештою, саме на них ми вчимося, ростемо і розвиваємося. Тому я не боюся помилок. Адже вони просто показують, коли я поступила правильно щодо себе, а коли — ні. Єдина помилка, якої я дійсно боюся — це перебувати в стосунках з неправильним хлопцем.

З хлопцем, за увагу і любов якого мені доведеться боротися. Який буде говорити ласкаві слова і робити гидоти за спиною. З хлопцем, який буде обіцяти і не виконувати. З хлопцем, який буде топтатися по моєму серцю і при цьому щиро дивуватися, чому я незадоволена.

Я не боюся фізичної близькості. Боюся близькості без справжньої та щирої любові.

фото pinimg.com

Та не хочу займатися любов’ю з хлопцем, для якого існує тільки моє тіло. Якому немає діла до моїх почуттів і душі. Навіть якщо він просто чудовий у ліжку! Все це не має значення, коли відсутнє головне — Любов.

Я не боюся розмовляти. Я боюся розмовляти з хлопцем, який не розуміє мене.

Боюся бути з хлопцем, який фізично присутній поруч під час спілкування, але насправді — йому байдуже до того, що ти розповідаєш. З яким ти обмінюєшся нудними й репліками «ні про що». Бо вас ніщо не об’єднує.

З хлопцем, який критикує всі твої ідеї, переконання і погляди. З хлопцем, який вважає, що тільки він один знає, що правильно, а що ні.

Боюся бути поруч з хлопцем, спілкування з яким — пусте і безглузде.

Я не боюся бути одна. А боюся бути поруч з хлопцем, якому на мене наплювати.

Я навчилася бути щасливою сама. Поки що так. Тому що дуже боюся присвятити всю себе без залишку людині, яка не заслуговує навіть мого погляду. Для якої я всього лише одна з опцій. Запасний аеродром. Зручна дівчина для приємного проведення часу. Якою можна потішити своє Его. Похвалитися перед друзями.

Боюся бути поруч з хлопцем, біля якого не буду відчувати себе коханою, ніжною, доброю, найкращою. Якому буде наплювати на мої почуття й емоції. Якому не вистачить сміливості полюбити мене по-справжньому. Пишатися мною. Надихати мене. Мотивувати стати найкращою версією себе. Ось чому я не боюся спати на самоті…

Це сповідь жінки про справжні почуття, які не можна проміняти ні на що у світі.