Для нинішньої культури харчування стало модним використання напівфабрикатів та страв, які майже не треба готувати. А ви не думали: з чого насправді роблять локшину швидкого приготування, що її достатньо залити лише окропом? Чесні факти говорять про те, що користі там годі й шукати.
І, мабуть, немає такої людини, яка хоча б раз в житті не куштувала швидку локшину. Дехто задовольнивши свою цікавість, більше ніколи не їсть цю гидоту, ніші ж навпаки — роблять з неї культ швидкого і дешевого харчування. Але чи варта така економія вашого здоров’я?
Історія свідчить, що локшину швидкого приготування придумали японці під час китайсько-японської війни. Тоді ця смакота виглядала, як шматок смаженого рисового тіста. І використовувалася для харчування солдатів — дешево і сердито, як то кажуть.
З часом, вже після Другої світової війни, місцевий підприємець Андо Момофуку побудував цілий завод з виробництва такої локшини. А тоді корейці перехватили його ідею, “удосконалили” її склад, так би мовити, щоб отримати якомога більше вигоди з цього виробництва. Саме тому локшина стала хвилястою, щоб порція здавалася більшою, а смак – зовсім не рисовий.
Та досить вже про історію — поговоримо про склад цієї чудо-локшини, яка так швидко готується.
Отож, побутує думка, що самі хвилясті макарончики зовсім не шкідливі. Небезпечними є лише приправи до них, у складі яких смакові добавки, глутамат натрію та сіль. А ще олія, яка ніби-то виробляється із трансжирів. Але не треба тішити себе надіями та ілюзіями — локшина теж виробляється не з якісної сировини.
В її основі — найнижчі сорти зерна, яким в країні виробника навіть худобу не годують. А мука настільки дрібно мелеться, що виходить просто сірий порошок. Вдумайтеся, навіть на українських заводах, які виробляють таку локшину, працюють лише корейці. І при цьому завжди в захисному одязі. Бо вони знають, наскільки шкідливий той склад, з якого виробляють локшину.
Наших же земляків до виробництва не допускають, щоб зайвий раз не патякали про те, яку отруту готують на цих заводах. Забудьте про рекламу, яка говорить, що продукти готуються з муки вищого ґатунку та яєць. Їх там і близько немає!
Ось реальний рецепт такої “смакоти” – сіре борошно, премікс (біохімічна комбікормова добавка), смакові добавки й хімічно-терапевтичні препарати. І до всього цього – емульгатор для того, щоб тісто вийшло тугим.
Замість розрекламованих яєць — барвник Е-150 (цукровий колер). І для підсилення смакових характеристик — глутамат натрію, який відомий своєю наркотичною дією. Саме цей препарат і викликає залежність від локшини. От чому діти, хоч раз спробувавши цю суху страву, будуть просити її ще і ще.
З цих компонентів замішується тісто, яке можна розкачати так тонко, як аркуш. Тоді за допомогою спеціальних станків з нього роблять “хвильки”, ріжуть на частини й порції. Далі обробляється паром, сушиться і смажиться в олії з трансжирами. А це ж найстрашніші канцерогени, які призводять до онкозахворювань.
Ось таку отруту ми купуємо в красивій обкладинці, довірившись такій же рекламі! Вживання локшини швидкого приготування — це прямий шлях до гастриту, виразки, коліту, захворювань печінки та раку. Адже смачні, а насправді агресивні, інгредієнти локшини просто знищують наш шлунок.
Крім того, ця страва має дуже багато калорій. Якщо порівнювати, то одна пачка локшини — це як ціла пачка жирного майонезу. Але разом з тим голод після вживання локшини дуже швидко повертається і змушує їсти чергову порцію. Саме на цьому принципі працюють і всі фаст-фуди.
Розумієте, що вся “супершвидка” їжа ніяк не може принести користі? Її просто не можливо приготувати такою. А коли наступного разу ваша рука вчергове потягнеться до неї, згадайте, з чого насправді роблять локшину швидкого приготування. Впевнені, що такі чесні факти про склад цього “хвилястого наркотику” переконають вас, що здоров’я дорожче, аніж швидка, дивно смачна їжа.
